Про росіян: поки перші вбивають, другі пишуть романи й танцюють балет
Акунін пише, що "русскій мір" розколовся, як крижина. "Хароші русскі", як зайчики діда Мазая, стрибають з однієї крижини на іншу, приміряючись, на якій крижині їм ситніше. Красиво написано, фактурно. Недаремно батоно Чхарташвілі пробився на Росії.
Одна х*йня – ні на які крижини "русскій мір" не коловся. Він як був, так і є однією монолітною тюрмою народів. Просто в кожного своя функція.
Поки народ-богоносець вбиває і ґвалтує сусідів, кілька ліберальних зайчиків перестрибнули на іншу крижину і там запускають білі кульки, світять ліхтариками й з усіх сил імітують, що вони не такі, як їхній народ, а інші. І що не варто всіх під один гребінець. "Льоша, ми с тобой!!"
Правда в тому, що жахливі людоїди, садисти, вбивці та художники, поети, письменники – це насправді лише дві сторони однієї медалі з двоголовим орлом і стразиками.
Читайте також: Тези про "пушкіністів" і "толстоєвських" не працюють на Заході
Різниця між ними тільки в тому, що поки перші вбивають, другі пишуть романи й танцюють балет, з усіх сил намагаючись переконати весь світ в тому, що не така вже Московія безнадійна. Бо бачите — ось у нас є Пушкін, Толстой, Достоєвський!
Насправді це давній, випробуваний роками, спосіб мімікрії московитів під нормальних людей — прикривати звірства свого народу талантами окремих представників.
Бачив під цим постом Акуніна багато лайків українців. Розумію, чому лайкають русскіє – вони таким чином перекладають із себе відповідальність на народ і "паршивий режим". Але що хорошого там знайшли українчики, мені важко осягнути.
Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
