"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів

Верховний суд Нідерландів 9 червня 2023 року підтвердив рішення про повернення Україні золотих артефактів з Криму, які називають "скіфське золото". Судова суперечка тривала майже 10 років. Чотири кримських музеї, на балансі яких були і де раніше зберігалися предмети давнини, судовий процес програли.

Уперше текст було опубліковано 27 жовтня 2021 року.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів

У музеї Алларда Пірсона у Нідерландах 6 лютого 2014 року відкрилася експозиція, присвячена готам, сарматам та скіфам — "Крим. Золотий острів у Чорному морі". Її створили п'ять українських музеїв:

  • Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України, Київ)
  • Центральний музей Тавриди (Сімферополь)
  • Бахчисарайський історико-культурний заповідник
  • Керченський історико-археологічний заповідник
  • Національний заповідник "Херсонес Таврійський"

Виставка складалася з 584 експонатів страховою вартістю під 13 млн євро (11,4 млн євро — київська частина, 1,4 млн євро — кримська частина). Через те, що в березні 2014 року Російська Федерація захопила та анексувала Крим, в Україну повернулися лише експонати з київського музею. Речі з кримських музеїв залишися у Нідерландах.

Музей Алларда Пірсона відмовився їх віддати на прохання Міністерства культури України, заявивши, що "питання має вирішити компетентний суд" або якщо офіційний Київ та незаконна влада Криму дійдуть згоди про те, кому передавати реліквії.

4 вересня 2014-го в Україну прилетіли 19 експонатів з музею коштовностей. Вони і є тим сакральним скіфським золотом, яким всі ці роки помилково ілюструються новини про судовий процес в Нідерландах.

Зокрема:

  • золотий скіфський шолом IV в. до н.е. Знайшли у кургані Передерієва Могила у Донецькій області;
  • Меч із Товстої могили у Дніпропетровській області, який 50 років тому знайшли разом з пектораллю;
  • Сарматськая фібула у формі дельфіна — кришталева застібка із золотом, яку виготовили у I ст. н.е. і знайшли у Ногайчинському кургані в Криму. Припускають, що належала сарматській цариці;
  • Нашийна гривня з золота, інкрустована синім склом. I-II століття. н.е. Має чотири завитки, на кінцях — фризи з трьох грифонів. Знайдена у Ногайчинському кургані;
  • Золоті персні та сережки з гранатами;
  • Золотий фіал для пахощів;

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів

 Експонати, які повернулися в Київ. Всього 19 реліквій.

Речі з кримських музеїв — унікальні, але, якщо говорити простою мовою, не настільки дорогі, як з музею коштовностей.

В Амстердамі "зависло" 565 речей з чотирьох музеї Криму зі страховою вартістю 1 438 625 євро (11,4 млн євро — київська частина). Серед них є золоті прикраси, але найбільшу кількість та історичну цінність представляють вироби з деревини та каменю.

Три китайські скриньки з Усть-Альмінського могильника

  • I сторіччя н.е
  • Колекція "Бахчисарайського історико-культурного заповідника"

Лакові скриньки з Усть-Альмінського городища унікальні тим, що збереглися до наших днів. Подібні вироби з деревини у світі є, але саме ці — найзахідніша знахідка китайського лаку у світі, яка є частиною історії Великого шовкового шляху. Окрім того, скрині мають завершену форму, бо в українських музеях зберігаються лише фрагменти виробів із китайського лаку.

Правильніше говорити, що археологи знайшли під час розкопок у 1996 році не скриньки, а їх залишки: сотні фрагментів, які вціліли завдяки консерванту. Вони були покриті тонким шаром лаку з розписом. Для виготовлення лаку робили емульсію зі спеціального виду дерев.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з НідерландівЗліва у верхньому ряду – підробка, яку зробили реставратори для ілюстрування, якими скрині були 2000 років тому.

Майже десять років музейники шукали можливість відреставрувати знахідки – зібрати дерев'яні крихти. За справу взялися майстри з Японії. Три роки вони над ними працювали. У підсумку з трьох скриньок лише одна зберегла свою основу, бо була не з дерева, а бамбуку. А інші дві відреставровані таким чином, що шар лаку з орнаментом пересадили на нову форму — одна на полімерній основі, інша на кедровій.

Скрині ніколи не експонувалися на материковій Україні, лише два рази в Криму.

Їх знайшли разом із золотими прикрасами, бронзовим римським посудом та іншими предметами розкоші у могили когось з місцевої еліти. Такі речі — ознака високого становища, в них зберігали пахощі, прикраси, рум'яна — шматочки деревини, вкриті рожевою крейдою.

Всього з "Бахчисарайського історико-культурного заповідника" в Амстердамі знаходяться 215 музейних предметів (1442 одиниці зберігання) страховою вартістю 505 700 євро.

Бронзове скіфське навершя з грифоном

  • Колекція Центрального музею Тавриди
  • Пізньоскіфський та аланський період

Навершя особливо цінне через сентимент. Воно є офіційним символом музею. А от як скіфи його використовували — достеменно не відомо, оскільки це загадка для археологів, якщо ми говоримо про всі навершя з курганів.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів

Зрозуміло лише те, що навершя були прикрасами. Їх надягали згори на якісь предмети, наприклад, мечі, символи влади, ритуальні предмети. Найбільше наверш знаходять у курганах, тому скіфологи схиляються до того, що ними прикрашали кути воза, на якому везли померлого. Після поховання навершя укладали на периферії кургану.

Грифонів скіфи зображали майже на всіх прикрасах поряд з іншими тваринами та рослинами.

Наприклад, на золотій пекторалі, яку 50 років тому знайшли у Товстій могилі, є сюжет, як грифони роздирають коней. За легендами стародавньої Скіфії, грифони допомагали зберігати накопичені скарби.

На міжнародну виставку "Центральний музею Тавриди" передав 132 музейних предметів (451 одиниця зберігання) страховою вартістю 163 925 євро. Найцінніші експонати: скіфський бронзовий казан, кінні прикраси, амфори у вигляді баранчиків-водоліїв з Нейзацького некрополя.

Змієнога богиня (Апі або Геа) – діва, що проростає

  • I – II століття н.е
  • Колекція "Керченського історико-археологічного заповідника"

Змієнога богиня — один з найпоширеніших образів скіфського мистецтва, бо народ вірив, що походить від неї та Геракла.

Античну скульптуру "Діва, що проростає" знайшли під час розкопок у давньогрецькому полісі Пантікапея на північному схилі гори Мітридат (тепер Керч) у 1882 році. Спочатку статуя була без голови — розколота, але через деякий час археологи виявили голову разом з нижньою частиною корони. Відновити всю статую не вдалося — рештки головного убора втрачені.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів

Стародавній скульптор зробив богиню з вапняку заввишки понад метр. З розколотою "короною" зараз вона заввишки 124 см. Це доволі масивні розміри, і композиція є зразком ажурного різьблення. Майстер володів складною технікою обробки каменю.

Богиня двостороння. Верхня частина має жіночий вигляд, а нижня — прихована листям аканта (трав'яниста рослина із зубчастим листям). Пагони на кінцях закручуються та завершуються дрібними розетками. На голові — корона у вигляді бутона квітки, що росте з листя лотосу.

Скіфи називали богиню Апі (або Геа) і вірили, що вона символізує підземні води, які запліднюють землю. Тому напівзміїний образ вчені тлумачать як зв'язок із землею та родючістю.

У скульптурі злилися два початки: підземне, яке виражене у змієподібному оформленні пелюсток пальмової гілки (пальмета), та наземне – пальмета з розведеними у два боки кінцями. У східному мистецтві це – переосмислення народження.

Геродот у своїй роботі "Історія. Книга IV, Мельпомена" написав, що є три легенди, як з'явилися скіфи. Одна з них про те, що одного дня Геракл гнав бугаїв, прибув у ніким не заселену країну. У дорозі його застигла завірюха, він закутався у шкуру і заснув, а в цей час зникли його коні. У пошуках Геракл заходить у печеру і бачить істоту, у якої верхня частина жіноча, а нижня — зміїна. На запитання Геракла про коней богиня відповіла, що вони в неї, але вона їх віддасть, якщо він одружиться з нею. Геракл прийняв умови.

Від цього шлюбу народилося троє синів — Агафірс, Гелон, Скіф. Їхню долю визначив Геракл: "Коли сини виростуть, чини так: віддай їм мій лук та пасок. Який із синів натягне мій лук і буде підперезаний моїм паском, залиш його на цій землі, а який не справиться, відійшли з країни". Випробування пройшов лише Скіф.

Разом з богинею Керченський історико-археологічний музей заповідник передав на міжнародну виставку 190 музейних предметів (190 одиниць зберігання) страховою вартістю 582 тисяч євро — скульптури, статуетки давньогрецьких богів, вироби із кераміки та скла, твори торевтики, вази, надгробки.

Декрет на честь херсонеського історика Сіріска

  • Друга половина III ст. до н. е
  • Колекція Національного заповідника "Херсонес Таврійський"

Сірікс — перший історик, який жив на теренах України. У декреті сказано, що його вшановують і нагороджують золотим вінком за історичні труди: "Появу Діви працьовито описав, прочитав, і про відношення до царів Боспора розповів, і колишні дружні відносини з містами дослідив відповідно гідності народу".

Мешканці Херсонесу вірили, що богиня Діва оберігала місто від навали варварів та інших нещасть. Прочитати публічно свою роботу Сірікс міг, як і Геродот, у театрі Херсонесу, припускають історики.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з Нідерландів

Закінчується декрет на тому, що Сірікса нагороджують на свята бога Діонісія. Посадовим особам, що відповідають за релігійні церемонії і нагородження — сіммнамонам, — наказано написати на кам'яній плиті народне ухвалення і виставити в притворі храму Діви. Фінансові витрати поклали на скарбника священних сум.

Декрет виготовили з білого мармуру і прикрасили згори зображенням лаврового вінка. Археологи знайшли плиту розколотою на три частини. Час і обставини знахідки верхнього фрагмента невідомі, але у 1881 році про нього написав Владислав Юргевич у 12-му томі "Записок Одеського Товариства історії та старожитностей". Решту фрагментів знайшли у 1908 році.

Декрет – єдиний доказ того, що історик Сіріск існував. Його праці не збереглися до наших днів.

Національного заповідника "Херсонес Таврійський" передав на виставку 28 музейних предметів (28 одиниць зберігання) страховою вартістю 187 тисяч євро.

Прикраси з некрополя Джург-Оба

  • Колекція "Керченського історико-археологічного заповідника"
  • I – V ст. н.е.

Артефакти з чотирьох склепів могильника Джург-Оба археологи знайшли у 2007-2008 роках. Вчені досі розгадують їхнє значення і походження, бо прямі аналогії з ювелірними виробами науці поки що невідомі.

У саркофагах – поховання сарматської доби, які належати до античного городища Кітей.

У 2007 році археологи дослідили "склеп №29", де поховані дві жінки. По слідах вчені зрозуміли, що чорні археологи або якісь грабіжники вже побували тут – одне з поховань розорене. Проте друге залишилося незайманим. Його не помітили, бо ґрунт склепу завалив його.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з НідерландівСкарби зі "склепу №29".

Це було поховання 25-річної жінки. Біля її голови та шиї лежала діадема із золотої фольги із шестикутною зіркою по центру та трилисниками по краях, там же – дві золоті сережки із сердоліком та гранатом, золоте намисто із плетеного шнура із підвісками, намисто із потрійних золотих рубчастих пронизів, що чергуються із потрійними низками чорного бісеру.

На пальці правої руки – перстень з інкрустованим щитком, виконаним у стилі клуазоне (метал, покритий емаллю зі складними візерунками).

Комір та рукава одягу обшиті тисненими золотими бляшками. Верхній одяг скріплений на грудях двома срібними застібками (фібулами). З лівого боку в районі паска лежала срібна фібула і срібний футляр із кришкою з двома великими бронзовими швейними голками та однією мініатюрною золотою.

Там же був невеликий залізний ножичок. Ймовірно, фібулою пристебнули шкіряний мішечок з голкою та ножем. З правого боку похованої в районі грудей лежав "косметичний набір": копаушка (предмет для гігієни вух) та інструмент для чищення нігтів.

Через рік археологи почали працювати у склепах 39–41. Здавалися, що вони розграбовані, бо не залишилося навіть кісток. Однак, розчистивши підлогу, вчені знайшли схованку із золотими прикрасами у стилі клуазоне: дві золоті сережки з підвісками, оздоблені гранатовими вставками, золоте намисто з пірамідальних пронизей з чорним бісером і два золоті персні зі щитками, прикрашеними гранатовими вставками.

"Скіфське золото", яке не золото. Топ-5 реліквій, які повернуться в Україну з НідерландівСкарби зі "склепу №40".

Але це не все. У іншому куті склепу знайшлися двоє парних браслетів у вигляді двох вовків, що тримають у зубах диск, розділений хрестоподібною перегородкою, який утворює ромб. По центру ромба – гранатова кругла пластинка-вставка.

Прикраси є гарнітуром і виконані, скоріш за все, одним майстром. Можливо, це був якийсь дар. Але кому і чому – немає відповіді.

У чому найбільша цінність експонатів та чому вони викликали резонанс у Німеччині та Нідерландах?

"Крим. Золотий острів у Чорному морі" – проєкт, який готувався з 2011 року. У 2013-му виставка поїхала до Німеччини в Рейнcький крайовий музей у місті Бонн, де тривала з 3 липня 2013 року до 19 січня 2014 року. Вона була настільки популярною, що нідерландський музей Алларда Пірсона, який мав її експонувати з 6 лютого 2014-го, не дочекавшись офіційного відкриття виставки, попросив уряд України продовжити її терміни з 28 травня до кінця серпня.

Підвищену увагу відвідувачів до експонатів українських музеїв доби скіфів, готів та сарматів у Західній Європі старший науковий співробітник відділу історії ювелірного мистецтва Історичного музею України Юрій Білан пояснює тим, що ці племена не жили на заході. Тому при розкопках нічого подібного, що знаходиться в Україні, там не виявляють.

Для українського відвідувача скіфська та сарматська доба не є чимось чужим. В Україні багато курганів, досі в них працюють як науковці, так і чорні археологи. Піти подивитися на меч скіфа чи сармата — в пішій доступності. Тому немає таких ефектних черг, як були за кордоном.

Проте казати, що у нас це зовсім не користується попитом – дуже необачно, додав науковець. За його словами, у попиті не лише виставки з ювелірними прикрасами античної доби, а й кераміка та металеві предмети. Це все антикваріат, який добре зберігся. Кожен предмет має як мінімум подвійну історію: як його використовували дві — дві з половиною тисячі років тому та як знайшли у наш час. Таке не може не цікавити.

Юридичний бік справи

Оновлено: Уперше рішення про передавання кримських артефактів Україні ухвалив Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року. У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама підтвердив це рішення, а 9 червня 2023-го Верховний суд Нідерландів затвердив рішення апеляції у справі про "скіфське золото".

У рішені у справі за позовом України до Музею Алларда Пірсона визнано:

1. Музейна колекція виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" підлягає поверненню на територію України, а саме в Київ (Національний музей історії України).

2. Предмети спірної музейної колекції є культурними цінностями, які незаконно перебувають на території Королівства Нідерланди.

3. Музейні артефакти належать державі Україна, яка має право вимагати повернення музейної колекції на підставі положень Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року, в тому числі і положень Імплементаційного Акта, на підставі якого ця Конвенція була прийнята в Королівстві Нідерланди. 4. Нідерланди визнають невід'ємне право кожної держави-учасниці класифікувати й оголошувати деякі культурні цінності невідчужуваними, які в силу цього не експортуються, а також мають сприяти поверненню майна, що було раніше експортоване.

5. Не має повноважень на визнання речового права на музейну колекцію, а отже, після того, як культурні цінності будуть повернуті на територію України, питання про право власності на музейні експонати має вирішуватися судами України за матеріальним правом України.

Закони України

Згідно із законом "Про музеї та музейну справу", Музейний фонд України, до якого входять і колекції всіх кримських музеїв, є національним надбанням та невід'ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом. Музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання державної частини Музейного фонду України закріпляються за музеями на праві оперативного управління. З огляду на окупацію Автономної Республіки Крим (та м. Севастополя), Кабінет міністрів України ухвалив Постанову № 113 від 23.03.2014 р. "Про внесення змін до Положення про Музейний фонд України". Зокрема, в ній передбачено: в разі настання обставин непереборної сили або наявності загрози знищення, втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів державної частини Музейного фонду України, рішення про їхню передачу на постійне або тимчасове зберігання, зміну строку тимчасової передачі або повернення таких предметів, переданих на тимчасове зберігання за межами України з метою їхнього експонування на виставках, проведення реставрації або наукової експертизи приймає Міністерство культури України.

13 червня 2014 року збіг термін дії дозволу на тимчасове вивезення з України 565 експонатів, більша частина з яких є виробами з дорогоцінних металів (страховою вартістю 1 438 625 євро), наданих на виставку чотирма кримськими музейними установами. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", музейні предмети стали вважатися такими, що незаконно вивезені з території України.

09.06.2023


Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *