Сальвадор Далі по-українськи

Український художник Олег Шупляк називає власні картини двовзорами – через те, що вони можуть мати подвійний, а то й потрійний зміст. Наче милуєшся пейзажем, аж раптом помічаєш очі, що дивляться на тебе з картини. Звичайними його роботи точно не назвеш. Кожнісінький, навіть найбанальніший пейзаж у його руках перетворюється на казковий світ, завдяки оптичним ілюзіям, художнім обманам зору, іграм розуму. А все почалось з простого захоплення. Сьогодні в доробку художника є вже понад 60 двовзорів. 

Особливої назви цей жанр наразі не має. Він належить до сюрреалізму, хоча насправді це щось нове, щось інше. Якщо зазирнути до історії, ілюзії у живописі можна датувати десь 16 століттям. Саме у той час Джузеппе Арчімбольдо (а згодом і його послідовники) теж створювали портрети з різноманітних предметів. Та й Сальвадор Далі не нехтував такою цікавою технікою. Можливо, саме одна з його картин надихнула художника на створення двовзорів. «Студентом я побачив репродукцію полотна Далі «Невільницький ринок з незримим бюстом Вольтера», де за силуетами людей проглядався портрет письменника. Це мене вразило, я зрозумів: образотворче мистецтво не зобов’язане просто відображати, воно може творити чудеса», – розповідає художник.

Цікаво, що у світі є небагато митців, які малюють у такому ж стилі. Серед них Октавіо Окампо та Вадим Долинський. (До речі, українець мріє зробити спільну виставку, об’єднавши усіх художників-ілюзіоністів).

Особливістю Олега Шупляка у цьому жанрі є саме українська тематика. Художник пояснює своє тяжіння до національного колориту так: «Це не випадково, адже мистецтво знебарвлюється, коли зникає національне».

Перша картина-ілюзія вийшла з-під його пензля у 1991 році. Це був портрет Тараса Шевченка під назвою «Кобзар». Чому саме Тарас Григорович? Художник розповів, що малював її в час, коли Україна нарешті здобула незалежність. Всіх сповнювали радість та надія на краще. «А хто, як не Шевченко, стільки мріяв про незалежність?», – розповідає художник.

У своїх ілюзіях він зображає відомих людей. Сьогодні серед його полотен можна виділити окремі серії: письменники, науковці, художники…

При цьому вся картина складається з окремих дрібних деталей, які доповнюють портрет особистості. Основне завдання художника полягає в тому, щоби поєднати обличчя та сюжет, зробити так, щоб картина легко читалась. Двовзори – це вміле поєднання абсолютно різних жанрів, символічний зв’язок вічних шедеврів та їх авторів. Саме за такі речі Олега називають «Українським Сальвадором Далі».

Усі елементи картини повинні бути пов’язані логічно: якщо на картині зображено письменника, то повинні бути й персонажі його творів; якщо це художник – дещо з його картин або особливий, притаманний йому стиль (це, мабуть, найважче, адже Олегу доводиться максимально наближатись до манери чи стилю кожного митця).

Художник розповідає, що коли викладав фотографії своїх оптичних ілюзій в інтернет, то й у явити не міг, якими популярними вони стануть. Мабуть, особливість їх полягає в тому, що вони «не просто відображають реальність і несуть певну інформацію, а ще й інтригують, примушуючи добре вдивлятись, щоб розгадати намальоване. Приваблює глядачів їх загадковість.»

Це як головоломки. Вдивляючись в них, завжди намагаєшся віднайти щось приховане, щось загадкове і таємниче. А загадки люблять всі. Мабуть, саме тому ми з таким захопленням насолоджуємось його роботами.

У важкі для України часи Олег їздив неодноразово на Майдан, малював революційні плакати, якими прикрашали площу. Деякі з них не були підписаними, адже «це не найголовніше у такий час», – вважає художник.

А ще під час Майдану художник підхопив хвилю і створив картину-ілюзію про українську революцію, використовуючи свою особливу техніку. Ідея зріла цілу зиму, а втілилась у реальність всього за кілька тижнів. На фоні шин, барикад і повстанців можна побачити портрет Тараса Шевченка. За два роки до цього була створена «Коліївщина», яка наче передрікала цьогорічні події.

Художник малює і у більш традиційних жанрах: асоціативного символізму, абстракціонізму, сюрреалізму; займається реставрацією та церковним розписом. Оптичні ілюзії – це лише частина творчого доробку художника. Однак, вона найбільше привертає увагу поціновувачів мистецтва. Сьогодні попит на його двовзори досить великий – є багато замовлень, пропозицій виставок, тому автор продовжує розвиватись саме в цьому напрямку,