Хто з українок став першою професіональною художницею

12 червня 1868 р. першій серед жінок Петербурзька академія мистецтв присвоїла українському живописцю і педагогу Марії Раєвській-Івановій звання професійного художника.

Марія Дмитрівна Іванова народилася у 1840 році в селі Гаврилівка на Харківщині в заможній родині поміщиків. Усе почалося з того, що мати читала їй твори Пушкіна, Тургенєва, потім вона зачитувалась книгами свого дядечка — відомого письменника Г.Данилевського, вивчила твори філософа-матеріаліста Л.Фейербаха.

Домашня освіта викликала бажання вчитися, тому дівчина поїхала до Європи. Вивчала німецьку мову та літературу у Дрездені; лінгвістику, історію, зоологію та геологію у Міланській академії наук; прослухала лекції у Сорбонні та Празі. Марія Дмитрівна стала однією з найосвіченіших жінок того часу.

У Дрездені, у майстерні професора Ергардта вона навчилася малюванню та живопису, у скульптора Кірхгода брала уроки ліплення. М.Д.Іванова блискуче оволоділа технікою малювання; в реалістичний манері створила драматичну за настроєм, професійно довершену картину з життя своїх земляків "Смерть селянина в Малоросії" (1868); "Дівчина біля тину", "Автопортрет" (1866).

Після повернення на батьківщину Марія Іванова хотіла відкрити художню школу, але без диплома не мала права цього робити. Та смілива дівчина не опустила рук: вона поїхала до Петербурга, звернулася до Академії мистецтв. Такого в російській імперії ще не було… Вчені мужі з приймальної комісії подивилися її роботи і зважилися на принизливу перевірку: послали до Дрездена запит про підтвердження факту навчання. Коли отримали відповідь, влаштували теоретичний іспит, який Марія Іванова доблесно витримала. Так вперше в Росії жінка була допущена до іспитів у Академію, успішно їх склала і Радою Петербурзької Академії мистецтв було затверджено отримання звання вільного художника.

Диплом художника дав право на відкриття спеціальної художньої школи. Після повернення до Харкова, Марія позичила у матері 500 рублів і помістила в газетах оголошення про відкриття художньої школи. В орендованих трьох маленьких кімнатках запрацювала перша в імперії приватна "Школа малювання та живопису"! Першим учнем був жандармський капітан Маслов.

Марія Дмитрівна не думала про власну славу: вона раділа успіхам учнів, які часто були значніші, талановитіші за неї. М.Д. Іванова приділяла багато уваги розробці методики навчання майбутніх художників. Креслення в школі викладав Сергій Олександрович Раєвський, який у 1870 р. став чоловіком Марії Раєвської-Іванової.

Це був дуже гідний тандем, шлюб однодумців. Він із старовинної дворянської родини, кандидат Харківського університету, інспектор Харківського навчального повіту. Чоловік не став спонсором і тінню дружини, разом вони утримували свій навчальний заклад, Сергій Раєвський був одним із засновників Товариства розповсюдження в школі грамотності, організував у Харкові народні читання, був організатором будівництва Народного Дому.

Для школи родина побудувала дім на вул. Чернишевського, 6.​

Класи розташовувалися на першому поверсі, сім’я – на другому. Як завжди бідні учні навчалися безкоштовно, багаті платили 12 рублів за рік, але таких було мало. Утримання школи, плата вчителям складали 1500 руб. за рік.​
 

Для учнів Марія Раєвська-Іванова написала та видала посібники: "Абетка малювання для сім’ї і школи" (1879 р.), "Прописи елементів орнаменту для технічних шкіл". У 1872 р. М.Д.Раєвська-Іванова за заснування школи, раціональний метод викладання та успіхи учнів була обрана "почесним вільним общинником" Імператорської Академії мистецтв і відрекомендована до найвищої нагороди.
 

 

У 1895-1896 рр. Марія Дмитрівна втратила зір і передала школу у розпорядження міста. За 27 років школа випустила 885 учнів. Серед них відомі художники та архітектори: С.Васильківський, А.Данилевський, П.Левченко, К.Первухін, О.Бекетов, В. Беклемішев. Генрік Семирадський, визнаний європейський геній, приїхав до Харкова, прийшов до своєї старої сліпої вчительки і поклонився їй та Сергію Васильківському — в ноги! За науку, за терпіння!

Померла М.Д.Раєвська-Іванова в грудні 1912 року в місті Харкові, похована у своєму рідному селі Гаврилівка. До наших днів не збереглися ні маєток, ні могила художниці.

Після революції будинок на Чернишевського був націоналізований, сім’ї залишили одну кімнату… Сергій Олександрович Раєвський більше не одружувався, помер у 1940р.

Син Марії Дмитрівни та Сергія Олександровича – Олександр Раєвський – 1895 р. закінчив Харківський технологічний інститут. Був конструктором паровозів і викладачем Петроградського політехнічного інституту. Він розробив проект паровоза серії "М", брав участь у конструюванні інших паровозів і першого в СРСР тепловоза. 23 червня 1924 р. він трагічно загинув при випробовуванні Лихоборського залізничного мосту.​