Доля Доріана…
Новий погляд на історію самозакоханого Доріана Грея, який прагнув залишатися вічно молодим та насмілився кинути виклик часу, представило Культурне об’єднання «HRONOTOP.UA». У Чорній залі ЦНМ «DIYA» відбувся показ опери-нуар «Доля Доріана або Синдром Доріана» за мотивами роману Оскара Вайльда. Музичною основою вистави стала партитура одеської композиторки Кармелли Цепколенко, режисерська інтерпретація – Антона Литвинова. Музика виконувалася наживо оркестром під керівництвом диригента Вікторії Рацюк.
Занурення в атмосферу вистави і експериментів для глядачів починалося вже при вході – кожному видавалися браслети, на які було нанесено два квіткових аромати – приємний та неприємний. Парфумер Богдан Зубченко, засновник Першого українського парфумерного дому «BZ Parfums», розділив аромат жасмину на основні компоненти, притаманні всім білим квітам. Так було підкреслено природність позитивних і негативних характеристик, які лише в поєднанні становлять єдине ціле. Вперше в Україні було поєднано театральну драматургію із драматургією запаху.
У глядацькому залі експерименти продовжилися. Замість послідовного розгортання відомого сюжету на глядачів очікувало занурення у вигадливий простір внутрішнього світу Доріана. Герой проходить реабілітацію після чергової пластичної операції. Він згадує події свого життя, але час та місце змішуються у його пам’яті. Його свідомість розділена на кілька проекцій –безмовних альтер-его. Саме вони і взаємодіють з іншими персонажами вистави. Пластичні рішення цих образів створила хореограф-постановник Христина Шишкарьова. Елементи сучасного танцю та пластики виразно підкреслили психічний стан головного персонажа п’єси.Декорації вигадані художницею Олександрою Крмаджян, занурили глядачів у простір підсвідомості Доріана, а художнє світло від Світлани Змєєвої підкреслило сюрреалістічність сценічної дії. Чорні рухливі стіни, тунель у свідомості персонажа, лікарняне ліжко. Єдиний світлий простір – проростки соняшника, які символізували добро і людяність головного героя. Саме поруч із молодою зеленню знаходилася прекрасна Сибілла Вейн, чистий і піднесений образ якої виділявся і світлим небесно-блакитним кольором сукні. Але щире юне кохання було загублене, так само як і паростки, знищені однією із проекцій Доріана.
Цікава концепція вистави та висока майстерність виконавців створили незабутню таємничо-фантастичну атмосферу спектаклю та залишили багато інтелектуальних загадок, які кожен розтлумачить по-своєму.
Галина ДУБ
Джерело: Культура
