
У станковому малярстві Михайло Димитренко творив композицiї національного характеру, був також портретистом та графіком, залишивши ряд портретiв вiдомих особистостей. Особливо любив малювати жіночі портрети.

В основу своєї живописно-декоративної манери покладав зразки візантійського мистецтва часів імператора Юстиніана (V—VI ст.) та традиції давнього українського мистецтва.

У важкі післявоєнні роки став одним із організаторів Спілки українських образотворчих митців. З відкриттям імміграції за океан Дмитренко переїжджає до Канади, а згодом назавжди поселяється у Детройті.
