"Книжковий Арсенал" — це наше літературне Євробачення", - письменниця Оксана Забужко

— Черга була десь 400 мет­рів. Простояли 15 хвилин. Подруга вже почала нити. Аж тут до нас піді­йшов незнайомий чоловік і віддав два квитки. Сказав, що дівчина не прийшла. Тож ми пройшли безкоштовно й без черги. А отут застряли, — каже 23-річна бібліотекарка Оксана Клюйко в черзі до туалету "Мистецького Арсеналу". Перед нею ще 27 жінок. — Подруга намагалася пробитись у чоловічий, але там поставили охоронця.

17–21 травня в Києві відбувся Міжнародний "Книжковий Арсенал". Це один із двох найбільших книжкових ярмарків в Україні. Другий — вересневий "Форум видавців" у Львові.

— 2008 року всі очікували колапсу на видавничому ринку. Казали, що він зникне з дня на день. Та на "Книжковому Арсеналі" ви можете переконатися, що він процвітає. Центральна тема VII "Арсеналу" — "Сміх, страх, сила". Адже 2017-го виповнюється 175 років з часу виходу повного видання "Енеїди" Івана Котляревського. Саме цей твір вважають початком української літератури, — каже директор "Мистецького Арсеналу" Олеся Островська-Люта, 38 ­років.

— У 17 років я уявляв себе шекспірівським Ромео. Пізніше мені був ближче Казанова. Коли впадала в око дівчина, хотів якнайшвидше здобути її прихильність. Переконував у тому, що треба ловити момент, бо завтра його може не бути. Майже 1500 гривень витратив на новинки "Книжкового Арсеналу". Одна з них — комікс за мотивами твору Івана Франка "Герой поневолi". Такий формат — вдалий підхід до сучасної молоді. Картинка плюс цитата — це майже 100-відсоткове запам'ятовування, — каже міністр культури Євген Нищук, 44 роки.

До інформаційної стійки підійшов чоловік в окулярах та з великим рюкзаком. Українською з англійським акцентом просить програмку.

— Жив в Україні майже два роки. Від організації "Корпус миру" приїхав викладати англійську й малювання в містечку Новоархангельськ на Кіровоградщині. Вивчив українську, але читаю дуже повільно. Тому більше люблю вашу поезію. Приїхав знову, щоб знайти 12 учасників Євромайдану. Це може бути пенсіонерка або член "Правого сектора". Кожен має розказати про свою роль у ці дні. З їхніх історій я зроблю книжку коміксів, — каже 28-річний Нік Джексон, ілюстратор із США.

— Хіт продажів номер один — дитяча книжка "Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову" німецького письменника Вернера Ґольцварта. Впертий кріт вирішує провести детективне розслідування з елементами слідчого експерименту. З кротом діти навчаться докопуватися до суті речей. З українських авторів гарно купують дитяче видання "День усіх білок" Ірени Карпи. В ній Мама-Білка намагається встигати все. Не бачить, що більшість справ, за які вона береться, зроблена наполовину. Діти-білченята до цього звикли. Аби мама не засмучувалася, все тихцем намагаються за нею підправляти, — каже Василь Дроняк, 42 роки, директор чернівецького видавництва "21".

87-річний Дмитро Павличко ручкою-пером підписує свою збірку "Два кольори": "Для Ніни". Поруч стоїть дружина поета Богдана, тримає пакет із книжками.

— Шумно, страшне. Нічого не чути. Зустрів багато старих друзів. Віталія Портнікова знав ще з Мос­кви. Я був тоді депутатом, а він журналістом. Вітався з колишнім президентом Віктором Ющенком, іншими поетами. Це найбільший плюс. Але вважаю, що книжки не слід продавати на ярмарку. Це мають бути окремі зустрічі читачів із директорами видавництв. Всі мають мовчати, а вони — розказувати про те, що видали. А балаган, який тут відбувається — це не Європа. От і все, — каже Дмитро Паличко.

За 5 хв. до кінця презентації книжки "Доба безумства" американця Девіда Саттера шукає, де сісти, руда жінка із сумкою через плече. Місця не знаходить, тому спирається на колону. Каже, що прийшла по автограф. Письменник зібрав свідчення постраждалих від радянської влади росіян. Зокрема тих, хто пережив каральну психіатрію.

— "Книжковий Арсенал" — це наше літературне Євробачення. На Україну загалом і Київ зокрема дивиться весь світ. Гріх цим не скористатися. Це серйозна заявка на успіх. Та маємо велику проблему: Україна не вміє розказати про себе. Ми — наче країна третього світу. В аеропорту не можна купити жодної книжки європейськими мовами про Україну. Востаннє бачила в українському аеропорту кіоск із книжками влітку 2013-го. Продавали видане в Ростові-на-Дону. Зокрема, "Русский спецназ", — каже письменниця Оксана Забужко, 56 років, цьогорічний куратор "Книжкового Арсеналу".

На VII "Книжковий Арсенал" приїхали літератори з 23 країн. Новинки представили понад 150 видавництв.

3 рази перейменовували столицю Росії в романі 56-річного Олександра Ірванця "Харків 1938". Книжку написав у жанрі альтернативної історії. Нібито 1918 року в бою з більшовиками під Крутами на допомогу київським студентам підійшли регулярні війська. Україна виборола незалежність. Стала однією з наймогутніших держав Європи. Її очолює ідеолог українського націоналізму Євген Коновалець. Столиця — Харків. Головним містом Росії залишився Петроград. Пізніше Ленінград і Сталінград. Сталіна вбиває головний конкурент Сергій Кіров, за версією Ірванця. Очолює СРСР, столицю називає на свою честь — Кіровоград

23.05.2017
Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *