Наш Наполеон

26 квітня 1883 у Варшаві помер художник і композитор Наполео́н Мате́уш Таде́уш Орда.

Шляхтич, якому тато дав ім’я французького імператора, надто багатогранна особистість. Учився на фізико-математичному факультеті Віленського університету. У 23 роки під час польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр. Н.Орда командував партизанським загоном. Був нагороджений найвищою військовою нагородою Польщі — золотим хрестом «Virtuti Militari» («Воїнська доблесть»). Після придушення повстання емігрував до Парижа, його родовий маєток був конфіскований.

У Парижі подружився з Фредериком Шопеном. У нього і Ференца Ліста брав уроки композиції, гри на фортепіано; написав десятки музичних творів — полонезів, вальсів, мазурок, пісень. Відвідував студію відомого французького майстра архітектурного пейзажу П’єра Жирара.

У 1847 р. призначили директором театру італійської опери у Парижі — одного з найвідоміших у той час в Європі.

Наполеон Орда одружився з француженкою Іреною Багле, але жити на чужині не зміг. Коли цар оголосив амністію, Наполеон Орда повернувся, орендував власний маєток; потім перебрався на Волинь, де працював домашнім вчителем музики у генерала Адама Жевуського.

Наполеон Орда. Острог.
У 1872–1874 рр. відвідав і змалював Волинь, Поділля та інші землі України. До нашого часу дійшло 177 творів митця, на яких зображені архітектурні пейзажі України.

Малюнки Орди були використані під час підготовки проектів реставраційних робіт Андріївської церкви в Києві, фортеці в Кам’янці-Подільському, Підгорецького, Дубенського, Острозького,

Летичівського замків, костьолу Івана Предтечі в Білій Церкві. Один із альбомів літографій з малюнків Наполеона Орди зберігається у Волинському краєзнавчому музеї.