Виставка молодих ізраїльських митців в Україні

 Ця виставка проводить паралелі між життям ізраїльтян і українців. Обидві країни змушені існувати і розвиватися в умовах конфлікту, не тільки з точки зору території, але і з точки зору ідентичності та історії. Виставка у певній мірі являє культурну "точку кипіння", відображену митцями крізь власний досвід та розуміння складності осмислення наслідків конфліктних та інтеграційних процесів в сучасну епоху.

Проект об'єднує сім сучасних художників, деякі з яких вже добре відомі на міжнародному рівні, такі як Сігаліт Ландау, Невет Їтсхак, Рен Славін і Мішель Платнік і нові таланти, такі як Раїда Адон, Тзіон Абрахам Хазан і Тамар Хіршфельд.

 Роботи Тзіона Абрахама Хазана «Саліт» і «Марганіт» показають, як народ Ізраїлю вже звик до життя під постійним військовим наглядом, не звертаючи увагу на неминучу присутніть контролю. Невет Їтсхак, до цього питання підходить дещо іронічно, перетворивши візерунки традиційних афганських килимів на картини, намальовані війною.

 Як і Україна сьогодні, Ізраїль знаходиться в стані територіальної суперечки, напруженість якої передають відео-роботи Сігаліт Ландау під назвою «Фінікійський Танок Піску» (2005) і «Ашкелон» (2011), який був виставлений в ізраїльському павільйоні Венеціанської бієнале в 2011 році. Гендерні та расові питання проілюстровано в іронічній і зворушливій «чорній» серії коротких відео Тамар Хіршфельд під назвою Schwartze («Шварце» — так називали євреїв німці під час Другої світової війни). «Шварце» відвідують історично спірні місця в Ізраїлі і Європі: «Шварце на лижах в Австрії», «Шварце на кладовищі Трумпельдор», «Шварце Піаніст».