Прикраси були знайдені учасниками Скіфської археологічної експедиції Харківського національного університету імені Каразіна на території археологічного комплексу "Більське городище" на Полтавщині, повідомила кореспондентові Укрінформу директорка Музею археології, кандидат історичних наук Ірина Шрамко.
"Студенти і викладачі історичного факультету минулого літа вели розкопки на Більському городищі і його околицях. Найцікавіші артефакти знайдені в одному з курганів могильника Скоробор. У цьому дивом не пограбованому похованні середини VI ст н.е. було виявлено набір глиняного посуду, кам'яне блюдо , біметалічне дзеркало, сагайдачний набір бронзових стріл, бронзовий браслет, залізний кинджал-акінак, комплекти кінської вуздечки і невеликий спис. Але серед усіх знахідок виділяється знайдене на глибині поховання дівчини в багатому головному убранстві, включно з виробами з золота: діадему, підвіски, шпильки для волосся, сережки у формі баранчика, а також різнокольорові намиста з каменю і бурштину. Подібні артефакти були відомі і раніше, зокрема, за матеріалами розкопок на цій території наприкінці 19 століття. Однак знайдені нами жіночі прикраси виявлені in situ - тобто, вони ніколи не були переміщені зі свого початкового місця, залишилися недоторканими в тому самому місці, куди їх поклали в свій час", - зазначила Шрамко.
У
За її словами, всі три десятки артефактів, знайдені Скіфською експедицією, свідчать про культурні та торговельні контакти місцевого населення з областями Скіфського світу і Центральної Європи, включаючи грецьку цивілізацію.
"Тут явно було велике місто з осілим населенням. Воно розвивалося протягом кількох століть і займало територію більш як 5 тис. га, обнесене оборонними укріпленнями. До речі, поховання дівчини в золотому убранні було знайдено під одним з таких укріплень. Тут також знайдені стріли і списи, проте дівчина, судячи з прикрас, явно не була амазонкою, предмети військового спорядження могли покласти в поховання з поваги до знатності померлої ", - додала Шрамко.
За її словами, зараз вчені університету вивчають знайдені скарби, уточнюють дати, підбирають аналогії, проводять аналізи: "Тільки комплексне вивчення розкопаного кургану і вмісту відкритого захоронення зможуть допомогти розкрити таємниці скіфської епохи".
"Цього літа гостями експедиції на Більському городищі стали і колеги з Японії, які знімали документальний фільм "Шлях заліза в Євразію". Цей фільм розповість про результати вивчення харківськими археологами металургії та обробки заліза у 1 тис. до н.е. Фільм покажуть на Токійській олімпіаді, і в ньому буде представлено і наше скіфське золото", - додала Шрамко.
Фонд Музею археології Харківського університету ім.Каразіна включає близько 300 тисяч артефактів, знайдених за більш як столітній період розвитку археологічної науки в університеті. Значне місце в постійній експозиції займають матеріали розкопок на Слобожанщині.