У Харкові відкрили виставку золотих прикрас, яким понад 25 століть

У Харкові в університетському Музеї археології відкрилася виставка-презентація, на якій представлені артефакти, включаючи жіночі прикраси з золота VIII-IV століть до нашої ери.

Прикраси були знайдені учасниками Скіфської археологічної експедиції Харківського національного університету імені Каразіна на території археологічного комплексу "Більське городище" на Полтавщині, повідомила кореспондентові Укрінформу директорка Музею археології, кандидат історичних наук Ірина Шрамко.

"Студенти і викладачі історичного факультету минулого літа вели розкопки на Більському городищі і його околицях. Найцікавіші артефакти знайдені в одному з курганів могильника Скоробор. У цьому дивом не пограбованому похованні середини VI ст н.е. було виявлено набір глиняного посуду, кам'яне блюдо , біметалічне дзеркало, сагайдачний набір бронзових стріл, бронзовий браслет, залізний кинджал-акінак, комплекти кінської вуздечки і невеликий спис. Але серед усіх знахідок виділяється знайдене на глибині поховання дівчини в багатому головному убранстві, включно з виробами з золота: діадему, підвіски, шпильки для волосся, сережки у формі баранчика, а також різнокольорові намиста з каменю і бурштину. Подібні артефакти були відомі і раніше, зокрема, за матеріалами розкопок на цій території наприкінці 19 століття. Однак знайдені нами жіночі прикраси виявлені in situ - тобто, вони ніколи не були переміщені зі свого початкового місця, залишилися недоторканими в тому самому місці, куди їх поклали в свій час", - зазначила Шрамко.

 

У  

За її словами, всі три десятки артефактів, знайдені Скіфською експедицією, свідчать про культурні та торговельні контакти місцевого населення з областями Скіфського світу і Центральної Європи, включаючи грецьку цивілізацію.

"Тут явно було велике місто з осілим населенням. Воно розвивалося протягом кількох століть і займало територію більш як 5 тис. га, обнесене оборонними укріпленнями. До речі, поховання дівчини в золотому убранні було знайдено під одним з таких укріплень. Тут також знайдені стріли і списи, проте дівчина, судячи з прикрас, явно не була амазонкою, предмети військового спорядження могли покласти в поховання з поваги до знатності померлої ", - додала Шрамко.

За її словами, зараз вчені університету вивчають знайдені скарби, уточнюють дати, підбирають аналогії, проводять аналізи: "Тільки комплексне вивчення розкопаного кургану і вмісту відкритого захоронення зможуть допомогти розкрити таємниці скіфської епохи".

"Цього літа гостями експедиції на Більському городищі стали і колеги з Японії, які знімали документальний фільм "Шлях заліза в Євразію". Цей фільм розповість про результати вивчення харківськими археологами металургії та обробки заліза у 1 тис. до н.е. Фільм покажуть на Токійській олімпіаді, і в ньому буде представлено і наше скіфське золото", - додала Шрамко.

До загальної експозиції виставки, приуроченої до 215-ї річниці від дня заснування університету імені Каразіна, також увійшли понад сто артефактів, знайдених влітку на Слобожанщині експедиціями з університету ім.Каразіна, Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди та Харківського державного історичного музею ім.Сумцова.

Фонд Музею археології Харківського університету ім.Каразіна включає близько 300 тисяч артефактів, знайдених за більш як столітній період розвитку археологічної науки в університеті. Значне місце в постійній експозиції займають матеріали розкопок на Слобожанщині.

25.04.2021


Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *
Олекса з Київа
03.02.2020
Це просто блискуче, що у нас знаходять непорушеними ТАКІ скарби та пильно їх досліджують!) Добре б лише, щоб їх якомога більше популяризовували - і представляли (по реконструкції - якщо така потрібна) в якнайповнішому вигляді! (Ну щоб пересічній люд зрозумів). Адже подібні речі - реально чи потенційно - можуть бути принаймні місцевими "брендами". Тоді й ті, хто толерує "чорну археологію" - можливо, зрозуміє, як це важливо - працювати саме ЗА МЕТОДИКОЮ - а не перевертати лише те, що тобі "зручно"!.. І порядні - "Світлі" - археологи тоді отримуватимуть більше громадської підтримки. (А якщо не шкодуватимуть розлогих, просто та дохідливо написаних професійніх коментарів - то тоді й розумітимуть, що в цій справі потрібен терпець і не вимагатимуть від науковців "видимих результатів", цінуючи їхню "простішу" рутину - бо розумітимуть, що така робота, в кінцевому підсумку - також для усієї громади цінність!..) Словом - успіхів та всіляких звитяг і гараздів нашим археологам у подальшому!
Олекса з Київа
03.02.2020
...Сподіваюся, у якнайскоршім часі побачити хоч яку реконструкцію кавайної лольки - з артефактами з розкопаного комплексу!))