Переосмислення українського мистецтва. Що писали західні ЗМІ про культурне представлення України у березні

Поки воїни боронять Україну на фронті, митці змагаються з усім світом, щоб здобути місце для України у культурному процесі.

Як триває відвойовування українських митців у російської пропаганди та як живуть і творять українські художники та музиканти під час війни, – у огляді березневих публікацій іноземних медіа.

Куїнджі та Рєпін – українці

Суспільне Культура неодноразово розказувало про те, що музеї по всьому світу змінюють атрибуцію окремих художників, позначаючи, що вони не "російські", а "українські" або "народжені в Україні". Цю тему висвітлювали майже всі великі західні видання — від DW.COM до The Guardian та CNN.

Зокрема, видання New York Times зазначає, що ці зміни відображають рух, який викликаний вторгненням Росії до України. І саме через це музеї змінюють підписи до творів мистецтва та митців з Російської імперії та Радянського Союзу, щоб краще відобразити їхнє українське походження. Але цей процес не завжди є простим.

Переосмислення українського мистецтва. Що писали західні ЗМІ про культурне представлення України у березні
Музей Метрополітен вніс зміни у підпис до картини Іллі Рєпіна. Скріншот сторінки у Facebook

Про це також пише видання The Guardian. Там додають, що міжнародний посланник з питань культури при президенті Росії Міхаїл Швидкой засудив рішення Нью-Йоркського музею назвати художників, зокрема Архипа Куїнджі та Іллю Рєпіна, як тих, хто народився на території України. Він назвав це рішення політично мотивованим.

Водночас активісти та мистецтвознавці вимагають від музеїв переосмислити те, як вони маркують мистецтво та художників, стверджуючи, що, з огляду на історію поневолення України Російською імперією та Радянським Союзом, її культуру не слід ототожнювати з культурою її правителів.

Виставка модерністських робіт на фестиваль сучасної музики

Видання Prospect Magazine розповідає про виставку модерністських робіт "В очах бурі: Модернізм в Україні, 1900-1930-ті роки", яка зараз проходить у Мадриді, як важливий акт культурного порятунку. Автори статті також зазначають, що у минулому багатьох з представлених художників класифікували як російських, навіть коли вони самі наполегливо стверджували свою українську ідентичність. Куратори виправили це "привласнення" напрочуд стримано.

Переосмислення українського мистецтва. Що писали західні ЗМІ про культурне представлення України у березні
"Правка пил" Олександра Богомазова та "Три жіночі постаті" Олександри Екстер.

Також видання New York Times розповіло про Український фестиваль сучасної музики у Merkin Hall (США), який три дні вшановував композитора Бориса Лятошинського.

"Народившись наприкінці ХІХ століття, Лятошинський пережив українську війну за незалежність, піднесення Леніна і Сталіна та обидві світові війни", – зазначають у виданні.

Як митці проживають війну

Видання Prestige із Гонконгу опублікувало розмову з українськими митцями Марією Куліковською та Артемом Волокітіним, чиї роботи є частиною виставки "Стійкість: Голоси України". Двоє українських художників розповідають про те, як бачать світ крізь призму мистецтва.

Куліковська – художниця і скульпторка, яка досліджує теми тілесності, жіночності, ідентичності та крихкості життя в умовах постійних кордонів і контролю з боку влади.

А Артем Волокітін малює реалістичні необарокові пейзажі. У своїй серії "Багаторазове заломлення", яку він розробив після вторгнення в Україну, він деконструює вибухи.

 

У американському Vogue вийшла розмова з мисткинею Зоєю Черкаською-Ннаді, ізраїльською художницею українського походження. Вона, прагнучи захистити свої спогади про українську столицю, започаткувала серію під назвою "Радянське дитинство", зобразивши деякі "сентиментальні, ностальгійні" моменти свого дитинства в СРСР.

 

Видання Ocula розповідало про українських митців, які по всьому світу презентують свої рефлексії на війну та те, як проживають цей час.

До річниці повномасштабного вторгення по всьому світу відкривалися виставки, щоб іще раз привернути увагу людей до війни та закарбувати стійкість мистецького духу українців навіть у воєнний час.

А у The Guardian вийшла стаття про те, як живуть під час війни музиканти.

"Під час неймовірного страху і страждань музиканти України вирішили, що гра і прослуховування музики — це акт опору. Шість із них – від оркестрів до панк-гуртів і радіомовників – розповідають свої історії", – зазначають автори статті.

Як живуть мистецькі заклади під час війни

Видання The Newyorker розповіло про Літературний музей у Харкові та як він живе під час війни. Зокрема мова йде про директорку музею Тетяну Пилипчук, яка 24 лютого разом зі співробітниками упаковувала експонати музею, щоб хоч якось захистити їх від обстрілів. У статті згадується і те, що Літературний музей відкрив свої двері для відвідувачів за кілька тижнів після початку вторгення, після того, як росіяни прицільним ударом знищили музей Сковороди на Харківщині.

Авторкою тексту стала Маша Гессен — російська журналістка, яка тривалий час живе в США. Саме вона робила перші репортажі з України для The New Yorker, що було розкритиковано українською спільнотою. Вони наполягали, що голос України має звучати від імені українських авторів. З того часу видання зробило кілька публікацій із залученням українських культурних діячів, зокрема був опублікований уривок оповідання "The Ukraine" письменника та військового Артема Чапая, а також використані ілюстрації Сергія Майдукова. Однак і досі голос українських авторів лишається менш представленим у західних медіа.

Переосмислення українського мистецтва. Що писали західні ЗМІ про культурне представлення України у березні
Харківський Літературний музей. Фото: Харківський ЛітМузей/Facebook

Видання W Magazine розповіло про 2 київські мистецькі центри та як їм доводиться працювати попри російське вторгнення.

Автори статті розповідають історію Максима та Юлії Волошиних — подружжя колекціонерів, галеристів, кураторів, засновники галереї Voloshyn Gallery та як вони прагне приєднатися до Артцентру Пінчук та знову відкрити двері для відвідувачів.

Війна і місце митців на ній

У березні видання The Guardian опублікувало розмову з письменником Владом Белявським, який зараз воює на передовій.

Видання поспілкувалося з автором, який мріяв, що його нова книга з психології допоможе покласти край війнам. Тепер він провів рік у формі, намагаючись зловити диверсантів і відбитися від російських кібератак.

А видання Reuters написало великий репортаж про першу солістку Національної опери Ганну Муромцеву, яка після початку повномасштабного вторгення виїхала з України. Нині вона працює у оперному театрі в Будапешті та танцює Одетту у постановці "Лебединого озера" з партнером по сцені – росіянином Борисом Журіловим.

Переосмислення українського мистецтва. Що писали західні ЗМІ про культурне представлення України у березні
Ганна Муромцева. Фото: Anna Muromtseva/Facebook

 

31.03.2023


Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *