
Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталія Стареправо.
Депортація проходила у два етапи: спочатку з Молдови, а 8 квітня — з України. За даними дослідників, понад дві третини депортованих становили жінки та діти.
"Режим не випадково обирав мішенню саме їх. У більшості радянських депортацій це були жінки і діти — найуразливіші. Архівні документи показують, як працювала репресивна машина. Але зрозуміти, ким були ці люди, можна лише через їхні історії", — зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України
На виставці представили особисті історії депортованих — їхні свідчення та фото. Частину матеріалів вдалося зібрати ще у 2020 році. На банерах — не лише архівні факти, а й особисті переживання людей, які пройшли заслання.

фото: Наталія Стареправо/Еспресо
"Ми встигли записати історії приблизно 30 людей, які пережили депортацію. Через поважний вік ми втрачали їх буквально щотижня. Тому було важливо зберегти їхні голоси. На банерах — їхні спогади та факти, а також те, що допомагало їм зберегти віру і гідність", — розповів речник Центру Свідків Єгови в Україні Іван Рігер.
За словами релігієзнавців, переслідування були пов’язані з позицією самих вірян. Також додатковим фактором стала міжнародна складова: релігійний центр організації знаходився у США, які в часи холодної війни були головним суперником СРСР.

фото: Наталія Стареправо/Еспресо
"Свідки Єгови відзначалися як структура, як соціальний організм, займали нейтральну позицію у політичних заходах. Вони відмовлялися користуватися зброєю та служити у радянській армії. Це все, безумовно, не влаштовувало той режим, за якого вони існували", — додає заступник голови Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович.
Учасники нагадали, що в Росії свідки Єгови перебувають під повною забороною з 2017 року. На тимчасово окупованих територіях України, за словами експертів, фіксують випадки переслідування вірян, що свідчить про продовження репресивних практик.