Чого чекати до кінця року від українського кіно

Днями український режисер Мирослав Слабошпицький поділився новиною про приємний рекорд — його ігровий фільм “Плем’я” про життя в інтернаті для слабочуючих (до речі, один з найтитулованіших фільмів, що зібрав понад 50 міжнародних нагород) на YouTube подивилися майже 23 мільйони людей! Це абсолютний рекорд для українського кіно. А ще — гарний привід порадіти за вміння творчо осмислити сюжетне багатство українського сьогодення та історії. От нещодавній успіх американського серіалу “Чорнобиль” уже показав, що цікавих для екранізації тем у нашій історії вдосталь — і не лише для внутрішньої аудиторії. Наприклад, вражає історія несправедливо забутого київського лікаря-радіолога Леоніда Кіндзельського, якому, на відміну від його американських колег, вдалося вилікувати від гострої променевої хвороби одинадцятьох пожежників-ліквідаторів аварії на ЧАЕС — усіх, кого йому доручили. Ну, і чим вам не історія для кіно? (Агов, вітчизняний кінематограф, налітай, бо Голівуд забере!). Тож нам стало цікаво, а які ж теми реалізує зараз вітчизняний кінематограф і які ресурси має у своєму розпорядженні?

Патріотичних фільмів цього року, швидше за все, не почнуть знімати

Минулоріч на фінансування вітчизняного кіно було виділено рекордні 1 мільярд гривень, і стільки ж на 2019-й рік. Але якщо у 2018-му Держкіно (за програмою держпідтримки) та Мінкультури (за програмою держзамовлення на фільми патріотичного спрямування) виділені кошти поділили майже порівну (тобто по півмільйона), то цього року співвідношення відчутно змінилося. Держкіно отримало 508 мільйонів гривень, Мінкульт — на порядок менше, усього 50 мільйонів гривень. Тож схоже профінансувати усі 60 переможців відбору патріотичних фільмів за 2018-2019 роки поки що не вдасться. Натомість на 500 мільйонів зросло фінансування Українського культурного фонду (УКФ) до 708 мільйонів гривень. УКФ координується Мінкультом і на конкурсній основі підтримує культурні проєкти, з яких кіновиробництво у минулому році склало лише чверть. Тому, судячи з усього, цей рік не буде настільки врожайним на старт нових кінопроектів, як 2018. Але ми точно вже не повернемося назад до показників минулих років, коли загальне фінансування галузі складало 25 мільйонів гривень, як приміром, у 2014-му...

Та і з якістю вже маємо певний поступ, про що нещодавно розповідала програмна координаторка КМКФ “Молодість” Руслана Сидорчук: “Ми можемо бачити підйом галузі, українські режисери стали знімати більше фільмів. Відповідно, покращилася якість. На виробництво кіно стали виділяти більше грошей, а також з’явилися важливі теми. Так, багато зараз подається фільмів (на фестиваль “Молодість”, – ред.) про події Майдану, на сході України тощо. Люди намагаються рефлексувати на ці теми. В результаті кінострічки з кожним роком стають усе кращими та якіснішими”.

Нинішній же насичений вітчизняними прем’єрами кінорік — це результат рекордного фінансування галузі останніх пари років. Як повідомили Укрінформу у Держкіно, від початку року в кінотеатрах уже вийшли 16 українських фільмів, а іще до кінця року очікується мінімум 12 прем’єр. Але побачити їх можна буде ближче до осені, адже відпускне літо — не найкращий час для кінопрокату.

Нові фільми обіцяють задовольнити найрізноманітніші смаки глядачів. Серед них і франко-український психологічний трилер «Останній крок» з Жаном Рено в головній ролі, і антиутопія “Номери” за мотивами однойменної п’єси Олега Сенцова, який разом із Ахтемом Сеїтаблаєвим є її режисером, і повнометражна історична драма «Чорний ворон», знята за мотивами однойменного роману-бестселера Василя Шкляра. Але серед найочікуваніших можна відмітити три кінокартини про непересічних героїв з сильним характером — “Заборонений” (про Василя Стуса), а також зняті у копродукції з іншими країнами “Захар Беркут” і “Гарет Джонс”.

То як судитиму кінематографічного Стуса?

Біографічний фільм “Заборонений” про боротьбу із радянською системою та останні роки життя дисидента Василя Стуса уже встиг стати скандальним ще до виходу на екрани. Спочатку з фільму вирізали усі згадки про Віктора Медведчука, який був адвокатом поета, зокрема, і останній епізод із судом. Про це після перегляду сценарію повідомив актор Геннадій Попенко. Спровокований цим фактом скандал спонукав режисера фільму Роман Бровко пообіцяти, що відповідна сцена суду буде дознята - за його словами, вона таки з’явиться у фільмі і буде витриманою в документальному ключі. Офіційний трейлер фільму уже є на YouTube, і за місяць його подивилися понад 200 тисяч людей. Щоправда згадки про Віктора Медведчука ми там так і не побачили... Сам Віктор Медведчук раніше заявляв, що мовляв, не знав про зйомки фільму, хоча учасники знімального процесу навпаки говорили, що продюсерам стрічки надходило відповідне попередження з його адміністрації.

Чи вдалося авторам фільму зберегти історичну правду і власне обличчя стане відомо з 5 вересня, коли фільм вийде на широкий екран – спеціально до Дня пам’яті поета. Укрінформ обов’язково це перевірить і поділиться враженнями. Загальна вартість виробництва фільму склала 38,1 млн грн, з яких 19,5 млн грн — державної фінансової підтримки.

Українські горяни проти монгольського іга у виконанні іноземців

Фільм “Захар Беркут” режисера Ахтема Сеїтаблаєва знятий за мотивами однойменної повісті Івана Франка у співпраці з голлівудськими партнерами. До зйомок долучилися режисер Джон Вінн, а також продюсери Джефф Райс, Юрій Карновський і Раджа Коллінз. Головні ролі теж дісталися голлівудським акторам, тож фільм знімали англійською мовою, але він буде окремо продубльований українською. За словами Ахтема Сеїтаблаєва, основний посил твору Івана Франка буде збережено, але у фільмі з'являться нові персонажі та сюжетні лінії.

Події фільму відбуваються у 1241 році, коли Монгольська орда рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля підніжжя, а там невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута зробить все, щоб назавжди зупинити ворога. Звісно, у головних ролях хотілося б побачити саме українських акторів, але справедливо буде відмітити, що тизер фільму виглядає дійсно таки по-голлівудськи. Бюджет фільму складає 75 млн гривень, з яких 30 млн — підтримка Держкіно, а прем’єра очікується 10 жовтня.

Сталін, преса, Голодомор

Інша цікава робота від номінантки на «Оскар» Агнешки Холланд — історичний трилер “Гарет Джонс”, знятий спільно Україною, Польщею і Великобританією, який уже назвали одою свободі преси. Це історія про уельського репортера Гарета Джонса, який в 1933 році вирушив в Москву, щоб взяти інтерв’ю у Сталіна, але згодом взявся за власне розслідування. Він вирушив досліджувати Голодомор на територію України і, переховуючись від спецслужб СРСР, першим розказав правду про страшну трагедію всьому світові. Саме його розслідування стало основою основою для роману “Колгосп тварин” Джорджа Оруелла.

Загальний бюджет стрічки складав рекордні для нас 262,2 мільйона гривень, з яких 25,9 мільйонів гривень надані Держкіно. Прем'єра фільму в Україні запланована на 28 листопада 2019.

Як бачимо, міжнародні партнери усе більше цікавляться спільним з Україною виробництвом кіно. Нехай поки що йдеться про скромні бюджети, порівняно з голлівудськими масштабами, але те, що наші теми, ідеї і можливості вже стали привабливими для іноземних колег по кіновиробництву, дуже радує. Адже це свідчить про те, що наше кіно і далі нарощує м’язи, стаючи більш якісним та відповідаючи вимогам сучасних вподобань глядача.

Юлія Горбань