Одне з одним. Просторові діалоги. географія витіснення
Коли: з 5 травня по 28 травня 2023 року
Дe: Мала Галерея Мистецького арсеналу
«Одне з одним. Просторові діалоги. географія витіснення» — п’ята виставка у серії діалогів художників та художниць в межах проєкту «Одне з одним. Просторові діалоги».
Для цієї виставки художники Ярослав Футимський і Антон Саєнко, що були запрошені до діалогу, створюють простір для колективної розмови про землю, пейзаж, мову і проростання. Оскільки мистецтво є мовою, то зараз, проживаючи разом досвід війни і думаючи про роль мистецтва в часи катастрофи, ми всі так чи інакше говоримо про одне й те саме.
Виставка Катерини Лисовенко «Гола кімната»
Коли: з 19 квітня по 28 травня
Дe: The Naked Room, Київ
Після року «експортної» роботи в країнах Європи The Naked Room повертається до Києва із власною програмою. І це не випадково починається з роботи Катерини Лисовенко. Саме її твори останнього року стали для нас візуальними свідоцтвами розпачу, руйнувань, воєнних злочинів та, водночас, спротиву, сили й витримки — всього того, що описує боротьбу українців із російським вторгненням.
До повномасштабного вторгнення Катерина Лисовенко послідовно працювала з традицією монументального живопису як засобу спротиву та збереження пам’яті. Її роботи були символічним прихистком для людей, місць та ідей, що потребують захисту від зла, руйнування чи забуття. Також вона часто зверталась до поняття (і формату) пропаганди як мистецького методу. Її твори 2020-21-го років супроводжувалися девізом (й мали назву) «Пропаганда світу моєї мрії». У них Катерина поєднувала міфологічну та релігійну іконографію з ідеєю постквірного способу життя, в якому люди різних гендерів, не-людські агенти та природа як суб’єкт співіснують у світі в горизонтальній взаємодії. Повномасштабне російське вторгнення в Україну завдало удару саме по цьому співжиттю, залишаючи позаду непридатний для існування світ.
Виставка Сергій Кондратюк «Після блекауту»
Коли: з 14 квітня по 28 травня
Дe: Dymchuk Gallery
Галерея представляє проєкт художника Сергія Кондратюка «Після блекауту», до якого увійшли роботи, створені у період з жовтня 2022 року, коли атаки на енергетичну інфраструктуру з боку росії призвели до регулярних аварійних відключень світла і звʼязку по всій Україні. Проєкт складається з живопису, графіки та скульптури.
«Вечір 10 жовтня 2022» – так називається одна з робіт у цій серії міських пейзажів, бо саме у той день в Києві стався перший блекаут, який відкрив сезон знеструмлення. Художник звернув увгагу на те, як виглядає місто майже без світла, і створив серію міських, зокрема подільських, пейзажів. Знайомі і щоденно минаємі вулиці змінились, але змінились й самі люди. Дуже скоро люди озброїлись ліхтарями, і світловідбиваючими браслетами, а біля кожної двері по вулицях почав гудіти генератор. Російські атаки на обʼєкти енергетики мали своєю метою занурити українське суспільство у темряву, але і темрява не вічна.
Рустам Мірзоєв «Хлопчик з валізкою»
Коли: з 17 лютого по 6 червня
Дe: «ЦЕХ», Київ
«Хлопчик з валізкою» – один із найбільш різнокольорових проєктів Рустама Мірзоєва. Проте це не глянцева строкатість. Яскраві плями синього, жовтого, червоного схожі на сигнали тривоги.
Проєкт просякнутий передчуттям, що звичне буття наближається до прірви. Загалом образи Рустама Мірзоєва нерідко є тривожними. Персонажі розгублені та самотні, здається, вони чекають поради глядача. Навколишній простір наче витісняє цих дівчат та хлопців. Власне, жодного абстрактного тла – простір, в якому розміщено індивідуума, часто є головним героєм картини. І цей простір конфліктує з людиною, він спричиняє неспокій.
Коли: з 27 травня по 11 червня
Дe: Запорізький обласний центр молоді
«І буде тиша…»— це яскравий символ того, що життя триває. Тут палітра кожного образу запрошує вас відчути себе частиною чогось більшого, що не має обмежень і кордонів. Разом ми перетворимо ці складні часи на можливість для розвитку та зростання.
Представлені автори та авторки:
Артем Гумілевський, Вероніка Моль, Артем Гончарюк, Олена Лемберська, Тетяна Мицик, Оля Коваль, Ольга Василєва, Milla Po, Mary Jane, Віка Ніконенко, Ксенія Петровська, Марина Марініченко, Олена Морозова, Наталі Агризкова, Поліна Шумячер, Єва Гольц, Яна Григоренко, Ольга Лобазова, Руслан Косачов, Muoihma, Savka, Анастасія Антоненко, Лі Білецька.
From 1914 till Ukraine
Коли: до 23 липня
Дe: Kunstmuseum Stuttgart
Художній музей Штутгарта відомий своїм зібранням робіт Отто Дікса — знакового німецького живописця і графіка 20-го століття, що відобразив жах, у який війна занурює суспільство. На запрошення музею засновниці платформи культури пам’яті Past / Future / Art Катерина Семенюк та Оксана Довгополова розробили концепцію проєкту, який інтегрується в простір постійної експозиції.
У залах музею Großstadt (Мегаполіс) та Krieg (Війна) зустрічаються роботи Отто Дікса періоду Першої та Другої світових війн та створені після 2014 року роботи українських митців: Андрія Сагайдаковського, Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського, Каті Бучацької, Дениса Саліванова, а також колективний звуковий проєкт Максима Іванова, Віктора Константінова, Івана Скорини, Ксенії Щербакової та Ксенії Янус.
Коли: з 1 червня по 15 липня
Дe: Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр»
Відібрані в результаті опенколу роботи 28 авторок та авторів сформували експозицію виставки. Акцент саме на мистецькому аспекті в Школі MYPH спонукає студентів до розширення меж фотографічного медіуму, тому до експозиції, окрім фотографії, увійшли також артоб‘єкти, інсталяції, відеоарт.
Виставка «Форми присутності»
Коли: з 20 квітня до 30 липня
Дe: Мистецький Арсенал
На виставці «Форми присутності» будуть представлені роботи українських художників та художниць: Юрія Болси, Андрія Денисенко, Анастасії Дицьо і Саши Рошена, Антона Карюка, Яни Кононової, Олени Курзель, Максима Мазура, Дар’ї Молокоєдової, Данііла Немировського, Каріни Синиці, Лео Троценко, Тамари Турлюн, Сани Шахмурадова-Танської, Віталія Янкового, Три вправи з реалізму, commercial public art і Світланки Конопльової, Open place.
У просторі виставки кожен з авторів і авторок присутній не тільки через роботу, а й через власну історію, що дозволяє ширше зрозуміти умови, в яких ці роботи стали можливими. Присутність війни відчувається в них через матеріал — рваний папір, бетон, вишивку на тканині чи пакеті, дім із піску та скла, крихти землі та необроблене дерево. Все це — способи оприсутнення війни й акти непокори несправедливості й насиллю, через які життя пульсує на противагу порожнечі відсутності.
Виставка «Футуромарення: Україна і авангард»
Коли: з 8 квітня до 10 вересня
Дe: Художній музей KUMU у Таллінні
Виставка «Футуромарення: Україна і авангард» представить новаторське мистецьке бачення майбутнього, що зародилося в українському історичному підґрунті 1910-1920-х років. Революційні мрії про майбутнє, втілені в живописі та сценографії, архітектурі, літературі та кіно. Твори Олександри Екстер, Давида Бурлюка та Василя Єрмилова з колекцій музеїв, які продовжують свою роботу в умовах постійної військової агресії з боку Росії. Виставка надає базу для критичного постколоніального перегляду історії як західного, так і російського авангарду, демонструючи широкий спектр особливостей мистецького життя на українських теренах та спорідненість із міжнародними ідеями у мистецтві того часу.
Виставка Must Establish Reality: Ukrainian Artists under Siege
Артплатформа «ІЗОЛЯЦІЯ» спільно з американською організацією Art At A Time Like This відкрили онлайн-виставку Must Establish Reality: Ukrainian Artists under Siege, на якій представлені роботи українських митців на тему повномасштабної війни з росією. Cеред авторів: Сергій Захаров, Олекса Манн, Дана Кавеліна, Антон Карюк, Катерина Лісовенко й Алевтина Кахідзе. Ініціативу можна підтримати донатом, а кошти будуть перераховані на гуманітарну допомогу українцям, які потребують фінансової підтримки.
Онлайн-виставка The painting from the photo that was taken at a great distance and then cropped
В онлайн-просторі Shukhliada буде представлений виставковий проєкт Лесі Хоменко «Живопис з фотографії, яка була зроблена з великої відстані і потім обрізана»*. Однією з тем проєкту є співвідношення живопису та його цифрової копії, що через диджиталізацію культурного життя замінила оригінал (картину) у безлічі онлайн-виставок, фестивалях, художніх ярмарках.
У Shukhliada картина Хоменко буде експонована у масштабі 1:1, що дає змогу глядачеві відчути реальний розмір роботи. Проте позбавляє его можливості побачити її повністю через персональний гаджет — телефон або екран комп’ютера, бо вихоплює лише невеликий фрагмент. Перетворюючи, таким чином, фігуративне зображення на абстрактне поле кольорових форм.
