Прикарпатський анімалізм з африканським присмаком

Талановитий художник із Прикарпаття Михайло Тимчук пише незвичайні ікони. Люди з усіх куточків світу були вражені унікальною технікою іконопису. Проте художник працює ще в одній не менш цікавій техніці - анімалістика.

Михайло Тимчук пише тварин та птахів відносно нещодавно. За цей час йому вдалося створити безліч робіт, які знайшли своїх власників на різних континентах. Його коні та слони користуються попитом серед поціновувачів його творчості, ми дізналися у художника, як йому вдається створювати такі живі та сповнені енергією сюжети.  

Саме анімалістичний жанр – зображення тварин у живописі — є, мабуть, найдавнішим. Сама ідея походить з емпатійного натуралізму, що ґрунтується на ідеї спробувати приміряти на себе сприйняття об’єкта, ставати ним, а саме технічні засоби у моїх роботах перегукуються з переконаннями імпресіоністів і частково абстракціоністів в тому, що основою творчості виступає імпровізація, враження, почуття.

Власне, саме птахи є найбільш улюбленою моєю темою. Хочеться зібрати воєдино всі найдрібніші аспекти життя птаха: де і як він живе, як пересувається, які емоції за яких обставин відчуває, побудувавши, таким чином, повну синтетичну модель пташиної онтології і повністю, дистанціювавшись від звичного людського буття, спробувати інтерналізувати.

Також маю страшенне захоплення кіньми. І хочеться відтворити екзистенцію самої особистості коня. Тому зараз маю багато робіт, пов’язаних із кіньми. Динаміка, експресія — це ті слова, якими можна охарактеризувати як роботи, так і сам характер об’єкту. Також ми можемо вести мову про те, що  роботи анімалістів є тими концептуальними темами, які говорять про диких звірів і птахів як народжених вільними, з даним їм природою правом на життя. Анімалізм є одним з динамічних методів життєвого циклу моєї художньої філософії.

Вода в моїх роботах є тим виражальним засобом, який в даній серії є емоційним сплеском, непередбаченістю творчого процесу, із «вібраціями душі» передаючи динаміку, що є притаманними для моєї творчості.

Колір для мене є основою життя, руху, як кров по венах. Хоча зараз я працюю над серією, яка є іншою від попередніх в кольорі і формі. Звичайно, що колір є впізнаваною ознакою кожної тварини, і я активно використовую його до кожної окремої тварини по-різному.

Багато митців минулого зверталися у своїй творчості до культури й побуту екзотичних країн. Мене ж більше цікавить природнє середовище. По своїй колористиці і різноманітності форм Африка є для мене найбільш цікавою у темі анімалістики, це можна спостерігати у серії моїх робіт, що отримала назву «Птахи».

Люблю спостерігати як люди реагують на мої твори та слухати їхні думки. Кожна мистецька річ має мати свою особисту критику. Без критики немає мистецтва і росту як художника, так і самостійного твору відокремленого від художника.

Одним словом, чим більше про твір говорять, тим більший діапазон його буття. Саме такою філософією почали користуватись художники ще в 20 столітті, створюючи епатажні, двозначні об’єкти, які знайшли своє самостійне життя і до цього часу.

15.06.2018


Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *