Український аніматор створив "легенду" діснеївських мультфільмів

Його називають "Мікеланджело анімації", а знавці надають йому перше місце в рейтингу діснеївських аніматорів. У 1998 році посмертно отримав нагороду "Діснеївські легенди". Він створив для нас гномів з "Білосніжки", Страмболі з "Піноккіо", слоника Дамбо, корову Клорабель з "Міккі Мауса"… Він – Володимир "Білл" Титла, син українських емігрантів.

Володимир Титла народився 25 жовтня 1904 року в родині українських емігрантів. Батьки Петро та Марія Титли емігрували з села Підгайці Тернопільської області. Батько працював простим робітником з виробництва бочок для риб. Родина жила досить бідно, була надзвичайно релігійною, настільки, що це обурювало Володимира. Як пізніше згадував його близький друг Арт Баббітт: "Він відчував, що повинен відсторонитися від обмежень католицизму його сім’ї. Очевидно, через надмірність релігії вдома, він став атеїстом".

Він тікав від реальності завдяки мистецтву, до якого мав талант і пристрасть. Ще малим на папері робив копії з коміксів. Одного року був повністю лежачим через хворобу й малювання заповнювало тоді весь час.
 
У дев’ять років Володимир разом з тіткою відвідав Мангеттен, де спостерігав анімацію Уінзора Маккея - "Герті Динозавр" у театрі водевілю. Як пізніше згадувала його дружина: "Ця подія змінила усе його життя".

Провчившись рік у вищій школі, Володимир покинув її і зосередився виключно на мистецтві. Він брав уроки у нью-йоркській вечірній школі індустріального дизайну. Уже в 16 років Володимир Титла мав першу роботу: створював титульні написи у Paramount Animation Studio. На той час вона була досить примітивною.

Володимир тоді не надихався анімацією й не думав розвивати кар’єру в цьому напрямку. Все ж він не покидає її, а, навпаки, з 1922 року іде працювати на John Terry’s Studio. На цей крок його підштовхнула необхідність хорошого заробітку, оскільки в той час Володимир фінансово допомагав своїй сім’ї. Досить швидко Володимир Титла став одним з найбільш високооплачуваних аніматорів студії.

Наявність фінансового забезпечення дозволила йому вирушити на навчання до майстрів-художників Європи у 1928 році. Тут він пробув 18 місяців і, крім того, що вивчав рисунок в Парижі, брав уроки в художника й ілюстратора Бордмана Робінсона, надихався своїм улюбленим художником Пітером Брейгелем, вивчав скульптуру, відвідав і батьківщину батьків на Тернопільщині. Повернення до Америки пояснював тим, що розчарувався у собі й розумів, що ніколи не досягне рівня майстрів, з якими зустрівся тут.

У США Володимир знову пішов працювати на Terrytoons. Він заробляв хороші гроші, проте не отримував задоволення від роботи. Ця студія робила мультфільми низької якості. Проте звільнятися Володимир не поспішав у часи "Великої депресії".