Українка Олена Юрчук колекціонує "містику"

З дитячих казок ми пам’ятаємо, що Баба Яга – це злий персонаж. Проте так не вважає викладачка Житомирського державного університету імені Івана Франка Олена Юрчук. Більше того, вона зібрала колекцію цих містичних персонажів, що вже перевалила за сотню екземплярів.

З’явилася колекція спонтанно, проте швидко стала частиною Олениного життя.

«Починалося все з того, що просто стягувалися різні фігурки. Як це інколи буває: хтось зайчика подарує чи ще щось… І от вони стояли, а рука не підіймалася викинути чи сховати у коробку. А потім я проходила містом і, не повірите, у вітрині будівельного магазину побачила ось таку даму. І все. Оце вона найперша. Саме вона зачепила мене гарбузиком і всією своєю зовнішністю. Власне, з цього й почалася колекція».

Колекція різноформатна: у ній присутні фігурки, ляльки, вишивки, малюнки, свічки, годинник, книги…

«Спочатку збиралися речі, які було легко дістати: це були заводські ляльки, які є майже у кожній колекції. Чим колекція ставала більшою, тим набувала унікальності. До ляльок додалися й інші речі: колега подарувала книжку про Бабу Ягу, подруга – годинник. Я сама й не помітила, як колекція виросла і мені почали більше дарувати, ніж я сама купувати. За великим рахунком, я вже збираю те, що мені дарують».

Олена запевняє, що бабці не символізують зло, а мудрість і знання. Їх вона називає «мої дівчатка».

«Коли хтось приходить і каже: «О, Боже, так це ж зло!», я кажу: «Та ні, мої дівчатка». Тому що Баба Яга все таки амбівалентний образ. Тобто ми звикли, що вона випробує, обдурює героїв у казках. А насправді вона і допомагає, і рятує. Якщо сягати давнини, то це просто жінка, яка була наділена особливим знанням, відала. Берегиня роду під час матріархату. Та, яка мала найбільші знання. Тому вони не страшні. Вони, як на мене, добрі».

«Оце вже роботи на замовлення. Підбираються фактура тканини, декор, обличчя формується під бачення замовника. У мене вийшла така дівчинка. А унікальна вона тим, що схожа на мою подругу, якій неодноразово казала: «Аня, ти будеш така, коли постарієш».

«Ще є речі зовсім трешові. От як ця бабця. Просто так зайшла в «Глобал», там лежала купа якихось цяцьок і серед них – вона, спідничкою догори. Я спочатку подумала, що це навряд чи бабця, але дивлюся – а у неї ж мітла! Думаю, ну напевно все ж бабця. Витягла – дійсно, вона».