Україна проти корупції: у Києві представлять два перформанси про корупцію

Центр візуальної культури та “Політична критика” запрошують на перформанси “Внутрішнє переконання” та “Ресторан Україна", що відбудуться у п’ятницю, 22 вересня, о 19:00.

“Внутрішнє переконання” 

Дослідження, що лягло в основу перформансу, виявляє те,  яким може виявитися потенціал окремої людини, що зважується піти проти корумпованої системи. Ці люди не подібні до героїв, навпаки: з усіма їхніми слабкостями, неоднозначними судженнями та земними мріями вони постають аж “занадто” людяними. Суперечливість їхніх характерів дозволяє інакше поглянути на саме явище корупції: через прийняття себе, і всіх проявів “людського”, одним із яких є схильність вдаватися до корупційної поведінки. Але прийняти себе –  означає і прийняти іншого, інших людей, попри недоступність та незрозумілість їх внутрішнього світу та мотивів. Тільки так стає можливою солідарність. І тільки так “прийняття себе” може стати підґрунтям для зменшення рівня корупції: не за допомогою сплесків народної агресії, прямого насильства чи актів самосуду, а внаслідок ефективного та продуманого протистояння.

Режисер: Павел Юров

Драматургія і долідження: Павел Юров, Оксана Данчук

Актори: Євген Черников, В’ячеслав Дудко, Анатолій Маремпольський, Дар’я Палагнюк

Художнє оформлeння: Олексій Сай, Світлана Ратошнюк

Світло: Євген Копйов

“Ресторан Україна” 

Потреба говорити про корупцію провокує потік свідомості, серію перформативних галюцинацій акторок, де на поверхню виходять дитячі спогади, особисті травми, ідіосинкразії, зізнання, відчуття професійної нереалізованості та безпорадності. Чи є ця неможливість говорити про корупцію - капітуляцією перед поставленим завданням? Чи означає вона прийняття обивательської позиції, з точки зору якої, корупція, звісно, заслуговує на засудження, але своя сорочка – до тіла ближче? Але якщо особисте – це політичне, більше того – це його причина і результат, то чи може бути цей потік особистого – жестом звільнення: від потреби завчати чиїсь слова, від прописаного сценарію, від сценариста, від авторитета, від боса, від Батька? Однак тіло Батька вже давно лежить на столі. Що означає, що сценарію дійсно немає, і фінал – відкритий. А тому вивільнення особистого може стати як жестом прийняття відповідальності, так і захопити собою настільки, що ми й не зауважимо, як місце старого Батька непомітно обійме новий.

Ukraine Art News рекомендує:

КИТАЙСЬКЕ ГЛИНЯНЕ "ЦАРСТВО": ЯК ПАРК ПРОВІНЦІЙНОГО МІСТЕЧКА ПРИВАБЛЮЄ БЕЗЛІЧ ТУРИСТІВ

ФОТОПОРТРЕТЫ ЗНАМЕНИТОСТЕЙ А-ЛЯ РЕНЕССАНС ВПЕЧАТЛЯЮТ ГЕНИАЛЬНОСТЬЮ