Шедеври лялькового мистецтва від рівненської майстрині

Вони, наче живі – з натуральними кучерями і великими очима. А ще мають гаптоване чи вишите вбрання, атласні сукні та сережки, зроблені за індивідуальним дизайном. Окрім того, у них є меблі, іграшки та різні аксесуари. Серед них є кумедні діти, вродливі панянки та літні, навчені досвідом чоловіки. Усі ці ляльки – творіння рівненської майстрині Олени Вербець. Ці пошиті із тканини котики, слоники та ляльки рукодільниця випікає у духовці, надаючи їм при цьому стійкого приємного аромату.

Олена Вербець за освітою художник-кераміст. Однак вже шостий рік займається пошиттям та випіканням таких унікальних іграшок. Зізнається, що до 2011 року навіть не знала, що таке швейна машинка, тому до всього доходила сама, методом спроб та помилок.

- Ой, я не одне простирадло зіпсувала, поки зрозуміла, що до чого, - сміється жінка. – То шви криві вийдуть, то не випечеться, як слід, то фарби розтікаються… А все почалося з того, що моя мама привезла із Києва (гостювала там у сестри) такого трап’яного котика ручної роботи. Якесь воно таке чудернацьке було, неакуратне, а коштує дорого. От я собі й подумала – невже не зможу зробити краще? І почалося! А тут ще й в декрет пішла із молодшою донечкою, самі розумієте - енергії купа, а дівати її ніде. Так я зайнялася рукоділлям.

Першу іграшку пошила Олена зі старого простирадла, але як і чим малювати по тканині і надати їй запаху, ніхто не хотів розповідати – мовляв, конкуренція. Виварила її в чаї – вийшло зовсім не те, що уявляла. Тож до всього потрібно було додумуватися самій.

Майстриня розповідає, що усі свої іграшки виготовляє виключно із натуральних, екологічно чистих матеріалів – бязі, синтетичного пуху, сіна. Волосся для ляльок замовляє за кордоном через Інтернет. Воно із шерсті ангорської кози, попередньо вимите шампунем та бальзамом для волосся, як треба -підфарбоване. Викрійки робить Олена теж сама, одяг лялькам шиє та вишиває власноруч. Готовий виріб вимочує у розчині води, кави, кориці та клею. Потім на годину відправляє в духовку і випікає при температурі 100 градусів. Запікає, каже, кілька разів, так іграшки стають міцнішими.

В результаті вони стають твердими. Тоді майстриня їх «шкурить», шліфує наждачним папером, а потім розмальовує акриловими фарбами, а шви тонує корицею.

В колекції Олени є і ляльки, якими можна бавитися дітям, і колекційні, які можуть бути лише окрасою інтер’єру. Це і казкові герої, і вигадані персонажі і навіть портрети відомих людей.

- Буває, що діти подивляться якийсь мультик ( в пані Олени двоє дівчаток – 16-річна Христина та шестирічна Влада. – Ред.), і кажуть: «Мамо, зроби такого!». Мушу сідати і робити, нічого не вдієш (сміється). Мої доньки навіть дивуються, чому в магазині всі ляльки однакові, а в мене кожна різна, особлива. Вони, наче гріють душу.

Над однією іграшкою майстриня працює від однієї до трьох діб. Каже, багато часу займає процес – випікання, підсушування, малювання та вистигання фарби. Скільки зробила їх за увесь час, вже й не пригадує. Каже, ніколи не рахувала. Але точно не менше тисячі.

Практично усі її роботи йдуть «під замовлення». Причому, більшість замовляють закордон. А коштує така краса від 250 до 700-800 гривень. Усе залежить від розміру та складності виконання.

До речі, жінка «присадила» на своє хобі і рідних. Каже, що чоловік іноді допомагає виготовляти для іграшок елементи декорації – меблі, коників, лавочки чи санчата, а доньки – вишивають та роблять різні аксесуари з тканини.