Як художниця Аделаїда Лабіль-Жіар започаткувала Жіночу школу живопису

Видавництво ArtHuss готує до видання книгу Бріджит Куїнн «Неймовірні: 15 жінок, Які творили мистецтво й Історію». Перед виходом видання портал CHERNOZEM пропонує ознайомитися з усіма героїнями книги, щоб до моменту її прочитання ви знали основні моменти з біографії кожної арт-представниці. Героїня третього матеріалу з серії #Неймовірні - Аделаїда Лабіль-Жіар.

Аделаїда лабіль-Жіар разом з Розою Дюкре і Елізабет Виже-Лебрен відносяться до трьох граціям французького живопису 18-початку 19 століття. І, що примітно для того часу, чергова жінка «посміла» займатися мистецтвом - чоловічим заняттям. Сім'я Аделаїди була не з бідних хоча і налічувала 8 дітей, серед яких майбутня художниця була наймолодшою ​​(рід. В 1749). Батько Клод лабіль був галантерейником, якому належав магазин з різними товарами для жінок. У віці 14 Аделаїда бачила себе в світі мистецтва. Батько ж хотів, щоб дочка продовжила його справу.

У 20 років вона стала дружиною фінансового чиновника Ніколя Жіар, з яким, на жаль, не могла розділити свої, успіхи через різну сфери інтересів. До 1774 роки жінка відвідувала заняття відомого в той період художника - Моріса Кантенаде Лаур. Через 3 роки вчителем Аделаїди стає Фансуа-Андре Вінсент, який є одним з головних неокласициста. Загальні інтереси привели до того, що Лабіль-Жіар пішла від чоловіка, який дуже довго не хотів давати їй розлучення.

Роботи художниці мали великий успіх. Їй позували представники аристократії, міністри і знати. У 1783 році жінка була удостоєна прийняття в Королівську академію живопису. Особливістю цього навчального закладу було те, що в ньому могло навчатися більше чотирьох жінок. Однак і тут не обійшлося без скандалу. Аделаїда була звинувачена в плагіаті і аморальній поведінці. Якби в справу не втрутилася дружина директора керуючого будівлею академії графиня д'Ангвілье, пяка була покровителем художниці, то скандалу, можливо, і не вдалося б уникнути.

Дана ситуація стала справжнім уроком для Аделаїди. Вона на власному досвіді переконалася в тому, що шлях жінки-художниці вкрай складний і тернистий. У зв'язку з цим в 1783 році Аделаїда відкриває в Парижі свою Жіночу школу живопису. Уже на перший рік до неї на навчання записується 9 учениць. З деякими з них вона роками підтримувала дружні стосунки. Однак було в той час і місце для конкуренції серед жінок, так як кожна намагалася зайняти своє місце під сонцем. Такий суперницею для Лабіль-Жіар стала Елізабет Виже-Лебрен, але все розставила на свої місця Велика французька революція, яка змусила Аделаїду пристосуватися. Аристократи на портретах змінилися революціонерами.

У 1791 році Аделаїда пожертвувала частину своїх грошей на Національні збори Франції. У тому ж році художниця влаштувала виставку з 13-ти портретів членів цих зборів. Арт-представниця вимагала рівноправності по відношенню до художницям. Однак всі прийняті пропозиції були скасовані після поразки Революції. На кілька років Аделаїда залишає Париж разом з Вінсентом і своїми ученицями. По поверненню назад в 1796 році вона втілює в життя неможливе! Лабиль-Жіар стає першою жінкою, яка отримує дозвіл мати своє художнє ательє в Луврі. Там жінка працює зі своїми ученицями.

Всі ці роки тривали і бюрократичні перипетії, які були пов'язані з оформленням розлучення Аделаїди і її чоловіка - Ніколя Жіара. Тільки в червні 1799 року художниця змогла вийти заміж за свого вчителя і друга - художника Фансуа-Андре Вінсента, з яким прожила до своєї смерті в 1803 році.