Фотопроект Оксани Чепелик на 鯤鯓顯影 TiFF 2018

Фотопроект ОКСАНИ ЧЕПЕЛИК «Meta-Physical Time-Space» демонструється в рамках《鯤鯓顯影》TiFF 2018 – Тайнанського міжнародного фотофестивалю, Тайвань 16 листопада 2018 – 27 квітня 2019, А1 Галерея, Культурний Парк Шау-лонг, Тайнань.

 

Панорамна презентація Тайванської церемонії, де мульти-темпоральні події співіснують у ряді єдиного зображення: містичного, магічного, одночасно реального і віртуального. Тайваньська релігійна церемонія може тривати кілька днів. У панорамі подається плинність подій, що поєднує як Інь та Янь (у східний філософії з виникненням полярності Інь і Ян, виникають протилежності, з узгодженості дій яких виникають зміна, рух і взаємне проникнення – і внаслідок цього виникає світ), день та ніч, Схід та Захід: денну частину ритуалу з традиційними церемоніями і вечірню, в яку залучені елементи західної поп-культури з пін-ап дівчатами. Досить важко уявити поза залученням рок-концертів та госпелу подібну інтервенцію в християнських релігійних відправах. Задля виживання Тайваню, що весь час перебував під колоніальними впливами, була необхідна мімікрія, у релігійному житті ця стратегія втілилася у мирному співіснуванні, залученні і змішуванні місцевих язичницьких вірувань, даосизму і конфуціанства, з відсутністю антагонізму.

Усі фото надані авторкою

 

Поява пін-ап дівчат змушує замислитися мисткиню, особливо чуттєву до різного роду об’єктивації жінки, про корені цього явища.  Pin-up girl — модель, розтиражована у фривольному стилі, зображення якої стають знаковим явищем поп-культури, пін-ап — означає тиражований образ секс-символу. Вперше термін «пін-ап» («пришпилювання» на стіну календарів, листівок, постерів) був вжитий в 1941 році, хоча практикувати цей стиль художники почали ще з кінця XIX століття. Зображення пін-ап дівчат на постерах були дуже популярними серед американських солдатів під час Другої світової війни. Якщо світ проковтне анексію Криму (а саме так і відбувається), це означатиме зелене світло для Китаю вчинити так само з Тайванем. Напруга, що виникає в наші дні на острові Тайвань, підштовхує до такої подачі жінки як об’єкту (чим грішить у ХХІ століття і проект “Голоси любові”).

 

Довга смуга лайт-боксу формує експозицію як шлях, що відсилає до поняття Дao у східній філософії як потоку Всесвіту. Цей принцип дозволяє досліджувати "Цікаві часи", оголошену тему 58-ої Венеційської бієнале сучасного мистецтва 2019 року, вловлюючи плинність змін, які непомітно відбулися, а саме – перехід до алгоритмічного суспільства, «гібридної війни», «фейкових новин» з використанням соціальних медіа і повороту до мілітаризації. І ця подвійна відсилка Тему «May You Live in Interesting Times» («Щоб ти жив у цікаві часи!») як до Китаю (вигадане європейськими політиками китайське прокляття «Щоб ти жив в епоху змін!»), так і до політики, що передувала ІІ світовій війні, коли брат Остіна Чемберлена – Невілл Чемберлен увійшов в історію своєю фразою: «Я привіз вам мир!», після підписання Мюнхенської угоди з Гітлером 1938 року, відкидає відсторонений погляд. Авторка з України є інсайдером / insider, геополітична напружена ситуація Тайваню з більш впливовим Китаєм теж свідчить про актуальність погляду інсайдера.

 

Постійні зміни, що випливають з поняття Дао, можуть бути поясненням гібридної природи Тайваньської культури, в якій легко змішуються Східні і Західні підходи. Проект також подає подібну суміш у фотографії. Часопростір у фотографії представлений у вигляді панорами, як посиланні на традиційний китайський панорамний живопис у міксі з кольоровим зображенням, апелюючи до картинності італійського ренесансного живопису. Фотографія складається зі 145 фрагментів як мозаїка. Проект є продовженням довготермінового проекту мисткині “Колайдер", який, схрещуючи науку фізику з цивілізаційними катаклізмами, які переживає світ, порушує питання: чи люди є елементарними частками в системі прискорювачів глобальних сил, чи енергія взаємодії здатна породити нові значення, нові форми мислення і нові шляхи існування у світі, наполягаючи на тому, що “інший світ можливий”? Панорамне зображення використовується, щоб за допомогою візуального сприйняття потоку простору створити «розширений» світ, де глядач співвідноситься з минулим і перспективами.

Проект “Метафізичний часопростір” фокусується на сценарії виживання для планети в поточній турбулентній реальності пропаганди і пост-правди, аби пропонувати критичні підходи. Фото проект підважує роль ритуалу в сучасному світі. Ритуал убезпечує людину колективною дією, виводячи із зони його страхів і занепокоєнь. Проект про нинішню невпевненість і страхи сучасної людини в період нової реальності алгоритмічного суспільства в контексті «гібридної війни». З одного боку спільне виконання громадських ритуалів стверджує єдність, дає можливість відчути свою причетність до спільноти та її життя, творити групову ідентичність, що слідує за ідеєю, яка одночасно виступає ідеалом. Якщо індивіди поклонятимуться ідеалу, то вони здобудуть безпеку й емоційну силу. Емоція, що закріплена за ідеєю, заразна і має властивість розповсюджуватися і «прилипати» до конкретних об’єктів.

 

Згідно з визначенням Мері Дуглас, ритуали "слугують як для вираження віри так і прихильності певним символічним системам". Ритуали підпорядковані регламенту й ієрархіям також слугують інструментами управління масами. Нині існують ритуали ініціації, соціальні, політичні, кризові, календарні, корпоративні, магічні, релігійні і т.і. В основі ритуальної культури лежить постійно відновлювана цілісна картина світу, у той час як класична європейська культура орієнтована на дискретність. Принцип однакової поведінки, незмінності та обов'язковості для всіх членів колективу має в культурі ритуального типу самодостатній характер. Ритуал є тут практично єдиним синкретичним засобом відчуження, зберігання та відновлення родового знання, первинним інструментом розвитку «колективного несвідомого». У класичній європейській культурі суб'єктом пізнання стає людина, що виділилася з роду. Отже, класична європейська культура пов'язана з розвитком індивідуальної свідомості і дає безліч зразків поведінки, розробляючи весь спектр можливостей відповідно до норми. Сьогодні індивідуалістичні принципи свідомості дозволяють гігантські ресурси і технологічні засоби направляти на власне благо і на шкоду дуже багатьом людям.

 

Розуміти Дао означає розуміти досвід існування, а не нерухомі інтелектуальні програми. У східній філософії Дао – це як принцип іманентності, так і трансцендентності, внутрішнього і зовнішнього, невидимого і видимого. Дао –- цей найвищий стан буття в його трансцендентній функції, як недиференційований стан, батько і мати космосу, де порожнеча сприймається як те, що ми не бачимо, а не відсутність чогось. У сучасному трактуванні це можуть бути глибокі рівні мікросвіту, "темна" речовина Всесвіту, яку шукають зараз астрофізики, щось ще більш невидиме і невідоме, але таке, що пронизує все, як, наприклад, магнітні поля або гравітаційні хвилі, але ще фундаментальніше, як джерело одиниць, що становить творчу силу існування.

 

Так, фотопроект відповідає за фрагмент, що корелює з даосизмом, аби підійти до загальної теми всього мультимедійного проекту “Мета-фізичний часопростір”, що стосується взаємозв’язку свідомості і квантової фізики. Квантова фізика сьогодні здатна пояснити існування двох співіснуючих альтернативних моделей світу в суперпозиції, які залежать від усвідомленого альтруїстичного вибору, перед яким стоїть кожен індивід, як запоруку подолання кризи і виживання людства, що транслювала східна філософська думка ще тисячоліття тому.

 

Проекти《鯤鯓顯影》TiFF 2018 – Тайнанського міжнародного фото фестивалю, Тайвань експонуватимуться до 27 квітня 2019 року.

 

20.11.2018


Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *