Авангардні полотна провідних харківських майстрів покажуть в Національному художньому музеї України

Національний художній  музей України та Харківська муніципальна галерея представляють спільний проект, що досліджує авангардну лінію в мистецтві Харкова останніх 100 років. Проект об'єднує фотографів і живописців, графіків і авторів об’єктів, традиційні техніки і нові медіа.

Головні герої виставки: Держпром, художники-авангардисти початку ХХ століття (Василь Єрмілов, Борис Косарев, Марія Синякова), представники нон-конформізму (Вагріч Бахчанян), Харківська школа фотографії (Борис Михайлов, Євген Павлов, Сергій Братков), «спадкоємці авангарду» (Віталій Куликов, Павло Маков) і діячі актуального мистецтва Харкова (Артем Волокітін, Гамлет Зіньківський, Роман Мінін, Аліна Клейтман, Іван Світличний, Віталій Кохан).

Куратори Сергій Братков та Тетяна Тумасян використовують термін авангард у найширшому розумінні, не локалізуючи його в рамках історичного авангарду початку ХХ століття. У фокус їхньої уваги потрапляє експериментальне мистецтво, яке виходить за рамки класичної естетики і  використовує оригінальні, новаторські засоби вираження.

мухи

Авангардна естетика початку ХХ століття ідеально відповідала духу Харкова — потужного промислового міста, яке з 1919 до 1934 року було адміністративною і культурною столицею України. Впродовж усього минулого століття у місті з’являлися митці-новатори, які зухвало порушували правила, вступали в полеміку з традицією, виходили за межі усталених форм, жанрів та напрямів. Новаторський прорив, здійснений конструктивістами у 1920-1930-х роках, продовжився у 1960-1970-х в андеграунді, де паралельно розвивалися модерністські й концептуалістські практики. Найпомітнішим явищем стала знаменита Харківська школа фотографії. Від кінця 1980-х років і до сьогодні Харків — незмінний генератор оригінальних ідей в актуальному мистецтві України.   

Авангард у Харкові — широка тема, яка охоплює і візуальне мистецтво, і літературу, і театр. Осягнути все це в рамках одного виставкового проекту надзвичайно складно. Тож «Місто ХА» — це особистісний погляд кураторів на зріз культури міста, що відображає ключові елементи в мистецтві Харкова. Такими елементами є знак, текст і слово. Специфічна харківська текстоцентричність певною мірою пов'язана з точкою відліку харківського авангарду — у 1920-х роках тодішня столиця України об’єднала найкращі літературні сили країни, драматичним символом їхніх доль у тоталітарній країні  став знаменитий будинок “Слово”. Потреба в коментарі, в словесному супроводі зображення або повній заміні його словом, простежується у творчості кількох поколінь харків'ян. З одного боку, це пов'язано зі світовими тенденціями (зокрема конструктивізму чи концептуалізму) та соціально-політичними запитами того часу, а з іншого — в творах харківських митців слово стає важливою композиційною складовою, не зумовленою потребами мистецьких трендів, — як у творах Віталія Куликова, Павла Макова чи Гамлета Зіньківського.

мухи1

На виставці представлені твори з колекцій Національного художнього музею України, Арт-фонду Ігоря Воронова, галереї VOVATANYA (Харків), приватних колекцій Бориса і Тетяни Гриньових, Олександра Бланка, з родинних колекцій художників – Ірини Бахчанян, Віри Бондаренко, Ірини Олександрової-Куликової.

Родзинкою виставки стане інфографіка “Генеалогія харківського авангарду” — витвір художньої уяви  Марії Волчонок та Гамлета Зіньківського за участі Павла Макова, в якому автори наочно простежують шлях столітнього розвитку харківської культури за трьома основними векторами: Час, Події, Люди.

мухи3

Ще один «супутній» проект в аванзалі музею — "Лабораторна робота" Антона Ткаченка й Ольги Федорової, присвячений процесу підготовки виставки.  Він про  те, що "Місто ХА" — це не тільки куратори, художники і картини, а й саме місто, Муніципальна галерея, робота над експозицією і безліч інших елементів, які  зрештою «сплавляються» в цілісний виставковий проект. 

06.12.2017


Поделиться:
Комментарии
Имя *
Email *
Комментарий *